You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Плаун булавовидний, або звичайний, плаун, п’ядич, дереза

В природі цей вид (у порівнянні з іншими плаунами) більш поширений. Багаторічна трав’яниста вічнозелена рослина з повзучими, трохи висхідними пагонами. На стеблі і його гілках густо сидять дрібні лінійно-ланцетні, загнуті вгору, загострені, в довгий білий волосок листочки, розміщені в кілька рядів. На кінцях гілок, на здовжених ніжках формуються 2, рідше до 5 колосків, з яких влітку (наприкінці липня, в серпні) висипається жирний жовтий порошок — спори.

Росте плаун булавовидний у хвойних і мішаних лісах, на вересовищах, в дібровах. Поширений на Поліссі.

Збирають усю рослину і окремо спори. Рослина (тра­ва) отруйна! Спори плаунів не містять отрути.

Наявність алкалоїдів встановлено в усіх видів плау­нів. Гілки містять алкалоїди клаватин, клавотоксин, лікоподин і нікотин (близько 0,12 %); тритерпеноїди лікоклаваніл та лікоклаванол.

В листях алкалоїдів міститься 0,47 %, а в стеблах 0,3 %, вони мають сильну токсичну дію на центральну нервову систему. У спорах плауна булавовидного « рідка невисихаюча жирна олія (близько 40—50 %), яка складається з гліце­ридів вищих жирних кислот — олеїнової, стеаринової, діоксістеаринової, лінолевої, міристинової, арахіднової, пальмітинової; фітостерин, протеїн (5—6 %), споро­нін (20—45 %), клітковина, цукри (3 %), мінеральні речовини (3 %), гліцерин, білок та інші азотисті спо­луки.

При збиранні пагонів треба користуватися ножем. Категорично забороняється витягувати всю рослину, бо нищиться коріння, а нова рослина може тут розвину­тись не раніше як через 13 років.

Спори плаунів легко розсіюються від найменшого ко­ливання повітря, тому збирають спороносні гілочки, зрізуючи їх (краще ножицями) у вологувату тиху пого­ду, складають в посудину, що закривається. Дома гілки сушать (при температурі не вище 40 °С). З сухих гілочок спори легко висипаються.

Пил від спор у повітрі легко займається (спалахує) від вогню, тому треба бути обе­режним з вогнем у лісі під час збирання і при роботі з спорами. Гілки не треба розтирати в руках, бо це засмі­чує спори. Для очищення спор їх пересіюють на густе шовкове сито, зберігають в сухих і цупких паперових мішечках, вкладених у коробки, або навіть у пляшках.

Сухий порошок спор лікоподію дуже текучий і крізь отвір може «вилитися», як вода; проходить навіть через полотно, тому його не зберігають у мішечку з тканини. Коли треба, підсушують спори, але не в печі і при темпе­ратурі не вище 40 °С, щоб не злипались та не втрачали своєї лікувальної якості. Гілки, після відокремлення спор, зберігають разом з сухою травою.

Відвар із спор: 1 чайну ложечку (обережно біля вог­ню) всипають в кип’ячу воду (1 склянка), в емальованій кружці варять 1—2 хвилини на слабому вогні. Не дають спорам осідати на стінках. П’ють теплим при болях в сечовому міхурі, при гострому його запаленні, при ка­менях нирок і сечового міхура та при спазмах його. Звичайно п’ють по 1 столовій ложці відвару разом із спорами через кожну годину. Коли немає спор, а є трава плауна булавовидного, п’ють відвар з неї — 1 столова ложка на 220 мл окропу.

Висушену траву плауна булавовидного (1 столова ложка на 2 склянки окропу) приймають (настій) у 4 при­йоми по півсклянки (добова доза) при запаленнях нирок, сечового міхура, його каменях, при набряках печінки, пов’язаних із запорами, здуттям живота. Діє заспокій­ливо, болеспинно. Вживають при ревматизмі, нефритах, пієліті, циститі, простатиті. Від лікарів чув, що він пока­заний при папіломатозах сечового міхура, паранефри­тах, діє жовчогінно.

Зовнішньо настоєм чи відваром (2 столові ложки на півлітра окропу) обробляють пролежні, нариви, екзема­тозні ураження шкіри.

Спори плаунів — давня дитяча антисептична при­сипка від запрілості (і для дорослих), в тому числі від пролежнів, при екземі — особливо мокрій.

Наукова медицина через токсичність трави плаунів на центральну нервову систему широко нею не користу­ється, тільки за певними винятками.

Строки зберігання трави — до 3 років. Для спор -в залежності від стану їх зберігання.

Leave a Reply