You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Пирій повзучий

Широковідомий і поширений кореневищний бур’ян. Рано навесні або восени, а також влітку на паро­вих полях при культивації і боронуванні вигрібають цілі купи тонких кореневищ пирію. Залишається вибрати місця з пирієм, де давно не вносились отрутохімікати і мінеральні добрива, зібрати, перебрати ці кореневища, звільнити їх від відмерлих частин та зелених паростків і додаткових коренів, відмити в холодній воді, розсте­лити на деякий час на сонці і вітрі (щоб прив’яли). Потім порізати на дрібну січку або висушити на горищі.

За біохімічним складом кореневища містять полісаха­риди, тритицин, крохмаль, манніт (2,5—3,0 %), левульо­зу (3—4 %), агропірен, глікованілін, солі яблучної кислоти, білкові речовини (до 9,2 %), слизисті речовини, камедь, сапоніни, жирну олію, ефірну олію (до 0,006 %), аскорбінову кислоту (до 150 мг%), каротин (до 6 мг%).

У народному лікуванні використовують кореневища пирію передусім як обволікаючий, сечогінний, кровоочисний, злегка проносний засіб, що також відновлює порушений обмін речовин.

Напар (настій) кореневищ пирію (від 30,0 до 60,0 г на 1 л окропу) приймають при шлунково-кишкових захворю­ваннях, при жовчних і ниркових каменях, при різних шкіряних хворобах, при фурункульозі, цукровому діа­беті, відкладенні солей, остеохондрозі, артритах, запа­ленні суглобів, захворюваннях печінки, запаленнях сечовивідних каналів і сечового міхура, набряках, зо­крема, у животі (асцит), а також як відхаркувальний засіб. Частіше, однак, кореневища пирію включають у суміші рослин для лікування вищезгаданих хвороб.

Для відхаркування і кращого виділення мокроти з дихальних шляхів застосовують таку суміш: кореневи­ща пирію, липовий цвіт, квіток бузини чорної, листків підбілу і квіток дивини. Усі компоненти суміші беруть в рівних частинах (по об’єму). Приймають денно до 3 склянок такого напару-настою з 3 столових ложок суміші на 750 мл окропу. Приймають при різних грудних захворюваннях.

Кореневища пирію збуджують фільтрацію в нирках та збільшують сечовиділення. Полегшують видалення шкідливих продуктів обміну речовин, «чистять кров» (депуративна дія). Наявність розчинних кремнієвих со­лей (аналогічно як і у споришу) благотворно діє на шкіру, слизові оболонки, сполучні тканини, внутрішні органи, кровоносні судини, надає еластичності стінкам капілярів.

Кореневища пирію включаються у збори, що їх використовують у вигляді настою чи відвару при ревматизмі, висипах, вуграх, алергії, харчовому отруєн­ні і набутих інфекціях (при лікуванні великими дозами антибіотиків), а також при уремії. Пирій, звичайно, не панацея, але надійний допоміжний засіб, яким не слід нехтувати.

Народ давно помітив, що собаки після зимового аві­тамінозу охоче ранньої весни поїдають молоді листки і кінчики стебла пирію.

Строк зберігання кореневищ пирію, думаю, до 3-х років.

Leave a Reply