You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Петрушка посівна

Петрушка посівна з лікувальною метою використовують її корінь, листя й насіння.

Стебло в петрушки пряме, велике, борознисте, з’являється на другий рік, а на перший рік рослина дає лише розетку листків.

Лист­ки зверху блискучі, в окресленні трикутні; нижні — двопірчасті, кли-новидно-обернено-яйцевидні, а верхні — потрійно розсічені, з суціль­ними вузьколанцетними частками.

Квітки в складних зонтиках з загальною обгорткою багатьох квітконосних стебел; зубці чашечок не­помітні, пелюстки зеленувато-жовті. Плоди — яйцевидні двосім’янки, стиснуті з боків; насіння гладеньке, дрібне, сіро-зелене. Смак гірку­ватий, пряний. Запах сильний, ароматичний.

Плоди й трава петрушки містять у собі ефірну олію з апіолом і міристицином; останні виявляють сильну ско­ротливу дію на мускулатуру матки, тому петрушку за­стосовують іноді як абортивний засіб.

Насіння петрушки містить у собі жирну ефірну олію, завдяки чому його застосовують як сечогінний засіб (при запаленні нирок), а також як регулятор місячних і про­ти малярії. В зелені петрушки містяться каротин і віта­мін С.

У науковій медицині цю лікарську рослину не вико­ристовують.

У народній медицині досить широко й різноманітне використовують насіння, листя й коріння петрушки.

Перш за все петрушку цінять у народі за те, що вона регулює місячні й є сечогінним засобом. Цю рослину знають також і як потогінний засіб при гарячці і навіть при малярії (вживають сік) і як вітрогінний засіб від хвороб шлунково-кишкового тракту (вживають корін­ня й насіння). Крім того, речовини, що містяться в петрушці, розчинюють пісок і камені сечостатевих ор­ганів.

З не меншою користю застосовують петрушку й зов­нішньо: від наривів (листя) та забиттів, від хвороб шкі­ри на обличчі (ластовиння), від комариних і бджолиних укусів (свіжий сік), а також як антипаразитний засіб від вошей (мазь із насіння). Крім того, петрушка, якщо її жувати, перебиває неприємний запах з рота після вживання часнику.

Способи застосування. Відвар: 30,0—200,0; вживати по дві столові ложки, три рази на день.

Свіжий сік: вживати по одній—дві чайні ложечки, три рази на день.

Мазь із насіння або соку чи згущеного відвару: одна частина на 4 частини основи.

Насіння товчене: вживати по 0,6—1,5 г, 3—4 рази на день або інакше: півложки товченого насіння на дві склянки холодної води; настоювати протягом 8 го­дин і вживати по пів­склянки, 4 рази на день.

Leave a Reply