Омела біла, або зви­чайна

Омела біла, або зви­чайна, омельга   з лікувальною метою використовують траву цієї рослини.Це кулясто-гілляста рослина, 20—100 см у діаметрі, гола, з дере­в’янистими гілками. Листки в неї товсті, дворічні, звичайно з неви­разним жилкуванням, довгасто-овальні, в кінці тупуваті.

Квітки зі­брані по 5—6 штук у щиток або несправжній напівзонтик, жовтувато-зелені. Плоди — кулясті несправжні ягоди білого кольору (звідки й ботанічна назва рослини: біла омела).

Збирають молоді стебла з листям білої омели пізно восени або взимку й сушать без плодів, тому що вони отруйні, проте птахи, особливо дрозди, охоче їдять їх, очищаючи свої дзьоби від клейкого насіння на гілках дерев і залишаючи його на корі дерева, де воно потім проростає. Звідси, очевидно, й народна назва омели: пташиний клей. Смак омели своєрідний, неприємний і гіркий.

У науковій медицині біла омела здавна відома й по­пулярна, як і в народі, як добрий заспокійливий і в’яжу­чий засіб, але препаратів з неї в аптеках не буває. Нау­кові дослідження цієї рослини тривають.

У народній медицині білу омелу застосовували й те­пер застосовують всередину у вигляді настойок і відва­рів від епілепсії, іпохондрії, істерії та інших нервових хвороб, при спазмах живота (як болетамувальний і за­спокійливий засіб) і навіть при апоплексичному ударі.

Крім того, як кровоспинний засіб при маткових і геморо­їдальних кровотечах і крововиливах з шлунка, препара­ти з білої омели діють ефективніше, якщо траву цієї рослини поєднати з травою хвоща.

Останнім часом помічено, що ліки з білої омели бла­готворно впливають на організм і при підвищеному тис­ку крові.

Зовнішньо настойку, відвар або порошок з білої оме­ли застосовують як пом’якшувальний і знеболюючий засіб при наривах та інших шкірних хворобах. Препара­ти з білої омели застосовують і для іригацій і сидячих ванн при жіночих хворобах, а також при геморої­дальних кровотечах (краще в поєднанні з іншими травами).

Від круглих глистів вживають складний порошок: 0,5 г листя омели, 0,5 г її ягід, 1 г кореня валеріани; змішати все й вживати, по скільки можна взяти на кін­чик складаного ножика, або по малій пучці (по 0,5 г), три рази на день; строк — не менш як три дні. Порошок треба запивати водою й заїдати свіжою морквою.

Чай з білої омели п’ють постарілі й ослаблі люди, щоб підвищити тонус життя, а також і люди будь-якого віку, коли у них наморочиться в голові.

Способи застосування. Легкий відвар: 15,0—200,0; вживати по одній столовій ложці, три рази на день.

Настойка: 25,0; по ЗО крапель, три рази на день.

Відвар-суміш (для зовнішнього застосування): 15 г трави омели, а деревію, перцевого гірчаку, дубової кори, жалкої кропиви (трави)⁴ й квіток глухої кропиви — по 10 г; змішати все й заварити на літрі води. Це корисний засіб також для іригацій та для примочок при шкірних хворобах.