You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Морква

Морква з лікувальною метою використовують коренеплід і насіння.

Морква — дворічна рослина з родини зонтичних, одна з найваж­ливіших овочевих культур, поширена повсюди. За перший рік життя рослина утворює коренеплід і прикореневу розетку пірчасторозсічене  а за другий рік розвиває стебло і дає насіння. Квітки білі, зібрані в складний зонтик

У коренях моркви міститься до 9°/о провітаміну А (ка­ротину), і тому тепер ця овочева культура є основною рослинною сировиною, з якої добувають вітамін А, і ду­же корисним харчовим продуктом у свіжому, сухому й консервованому вигляді.

У науковій медицині моркву з лікувальною метою за­стосовують дуже обмежено: є препарат,  який виготовляють з насіння моркви і вживають проти коронарної недостатності.

У народі моркву вживають ширше. Перш за все її вживають (у супі) для запобігання глистам і щоб вигна­ти їх. Сік-сироп з моркви вживають як проносний засіб при запорах.

З народного досвіду також помічено, що морква має сечогінну й розчинну дію при каменях і піску в сечовому міхурі. Для цього звичайно застосовують коренеплід мор­кви, але набагато кращий лікувальний ефект дає насіння моркви, особливо дикої, яка росте іноді й на городах, але частіше поблизу доріг, на полях і на сухих луках.

Порошок або відвар з насіння моркви вживають та­кож при нестравленні шлунка і як вітрогінний засіб. Та в основному ці ліки вживають при нирковокам’яній хво­робі.

Зовнішньо коренеплід моркви застосовують при опі­ках (жмаки), при раку (сік всередину й зовнішньо) та при ранах — свіжих і гнійних (від запалення).

Способи застосування. Порошок з насіння: 1 г, за три рази протягом дня.

Відвар (краще з насіння, а не з коренеплоду): одна столова ложка на склянку окропу, парити всю ніч у духу; вживати гарячим, по три склянки на день.

Leave a Reply