You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Материнка звичайна

Багаторічна рослина, часто у формі півкуща, заввишки 30—90 см, з прямостоячими м’яковолосистими стеблами, супротивними листками, видовжено-яйцевидними, завдовжки 1—4 см. Вся рослина часто має пурпу­ровий відтінок, особливо у тих екземплярів, що ростуть на сонячних галявинах.

Квітки дрібні, в пазухах збли­жених прицвітків формують колоски, зібрані у склад­ний півзонтик, лілово-рожеві. Росте в лісі, на схилах балок та річкових долин, що колись були зайняті лісами, серед чагарників, обабіч лісових доріг, на узліссях та сільських кладовищах. Своїм ароматом і кольором квіток нагадує чебрець.

Збирають траву у фазі цвітіння; зрізають ножами чи серпами верхівки рослин (20—30 см).

Хімічний склад: ефірна олія (0,12—1,5 %). Також входять: феноли (до 44 %), тимол (близько 56 %) і карвакрол (близько 20 %); цимол, туйон дипентен, бі- і три­циклічні сесквітерпени (12,5 %), вільні спирти (12,8— 15,4 %), геранилацетат (2,5—5 %). Крім того, у траві дубильні речовини, аскорбінова кислота (0,166—0,565 на 100 г); в квітах 166 мг%, у листях 565 мг % і стеблах 58 мг% – в насінні швидковисихаюча жирна олія (до 28 %).

Рослина дуже популярна в народі. В Україні цією рослиною не тільки лікуються, а й обкурюють нею горш­ки для молока, роблять подушки в труну для покійного; як і багном, прокладають материнкою одяг, уберігаючи його від молі.

У народному лікуванні застосовують напар (настій) материнки всередину: при хворобах шлунка і кишеч­ника, горла, при простуді, а також при різних жіночих хворобах, особливо маткових. Стикаючись в минулому з практикою сільських знахарок, можна дійти висновку, що застосування напару материнки при жіночих місяч­них нездужаннях сильно збільшує місячне і нерідко при­зводить до ускладнень. Вважаю, що вагітним не можна лікуватися материнкою, бо вона діє абортивно.

Особисто я лікував материнкою при поганій перистальтиці кишок і порушеній моторній функції шлунка в дозі до 30,0 г на 1 л окропу, по півсклянки напару тричі на добу. В народі чай з материнки п’ють також при душевних нездужан­нях, тузі та при конвульсіях. Вважають, що материнка заспокоює статеві збудження.

Зовнішньо з напару материнки роблять компреси на нариви, чиряки та різні опухи. Напар і відвар материнки застосовують для ванн, особливо для золотушно-рахі­тичних дітей, в суміші з іншими рослинами. Дехто вважає, що спиртова на­стойка материнки (на ватці в дупло хворого зуба) заспо­коює зубний біль.

В офіційній медицині (як і в народній) рекомендується при безсонні, гастритах з пониженою кислотністю шлун­ка та безкислотністю, при запорах. Крім того, як від­харкувальне — при бронхітах і бронхоекстазах, запа­ленні легень, бронхіальній астмі, кашлюці (коклюш).

Як у народі, так і в офіційній фітотерапії, материнку включають у різні збори для лікування від подагри, рев­матизму, при затримці менструального циклу (амено­рея), при клімактеричних нервових розладах, як заспокійливе при неврозах, безсонні, істерії, навіть при епі­лепсії.

Крім того, фітотерапевти як шлунковий засіб включають її в індивідуальні збори: при атонічних запо­рах, при спазмах травних шляхів, хронічних гастритах, виразковій хворобі, в т. ч. і 12-палої кишки, при ен­тероколітах із запорами і здуттями; як жовчогінний і протизапальний, протибактеріальний засіб, при захво­рюваннях печінки і жовчного міхура, при жовтяниці, холециститах, дискенезії жовчних шляхів. Зовнішньо: для полоскання горла, при ангіні, хронічних запаленнях мигдаликів (тонзиліт), ясен.

Саму материнку фітотерапевти рекомендують прийма­ти у вигляді настою з 2-х столових ложок трави на пів­літра окропу (в термосі): три рази на день за півгодини до їжі. В офіційній медицині материнка протипоказа­на (!) при вагітності.

Висушена в затінку, материнка зберігається в папері, в щільно закритих ящиках. Потерта — у скляних бан­ках з пластмасовою кришкою. Час зберігання — 3 роки.

Leave a Reply