You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Малина звичайна

Малина звичайна з лікуваль­ною метою використовують її ягоди, цвіт і листя.

Стебла і в дикорослої, і в культурної малини покриті шипами або щетинками, які у дикої білуваті, а в культурної — червонуваті.

Листки зверху темно-зелені, знизу — білуваті від волосків, що покри­вають їх. Квітки також білі, дрібні, зібрані в трохи пониклі суцвіт­тя, сидять на верхівках стебел або в пазухах листків. Плоди — дріб­ні костянки, що зрослися в загальний складний плід, майже оваль­ної форми, схожий на плід ожини.

Дикоросла малина відрізняється від культурної плодами: її ко­стянки не так щільно зростаються, як у культурної, легко відокрем­люються від свого кінцевого квітколожа й при дозріванні й зриван­ні легко висипаються. У дикорослої малини ягоди пахнуть дужче, ніж у культурної.

Плоди малини мають потогінну силу, заради чого їх і застосовують у науковій медицині, вводячи їх також і до складу потогінних чаїв № 1 і № 2.

У народній медицині використовують малину, яку ви­рощують, тобто ту, яка е у людей напохваті. Плоди її, як потогінний засіб, вживають при грипі, крупі, просту­ді, хронічному ревматизмі та при корі (щоб спричинити висип). В останньому випадку вживають відвар ягід ма­лини з медом.

Зовнішньо застосовують відвар для полоскання при хворобах горла (при набряку й запаленні). Відвар кві­ток вживають всередину від гарячки.

З сухого листя ма­лини готують відвар для примочки, а з свіжого потов­ченого листя роблять мазь, яку застосовують при шкір­них хворобах (від вугрів та різних висипів).

Способи застосування. Відвар ягід: 30,0— 200,0; настоювати після заварювання протягом 20 хви­лин; пити на ні”, як потогінний засіб, по дві склянки за один раз, а в інших випадках — по одній склянці, два рази на день.

Відвар для полоскання: 10,0—200,0.

Відвар квіток: 20,0—200,0; по одній столовій ложці, три рази на день.

Мазь із свіжого листя: одна частина соку на 4 частини коров’ячого масла або вазеліну.

Leave a Reply