You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Ліщина звичайна

Велике кущове дерево, 3—7 м заввишки, з сі­рими пагонами. Листки чергові, досить великі, округлі або оберненояйцевидні, подвійнозубчасті, на верхівках загострені. Зверху вони темно-зелені, зісподу світліші, слабоопушені. Плід — горіх з листовидною обгорткою.

Зелені обгортки (в народі вони теж мають лікувальне використання) створюють гніздо-миску, з якої горіх лег­ко випадає при дозріванні. Чоловічі квітки (тичинкові) зібрані в сережку, жіночі (маточкові) — у двоквіткові діхазії. Щоб їх помітити, треба придивитись до верхі­вок квіткових бруньок.

За біохімічним вмістом ядра плодів містять: до 71 % жирної невисихаючої олії, до 18 % білків, до 8 % вугле­водів, каротин, біотин, вітаміни В1, Е, солі заліза. В лис­тях є: ефірна олія, пальмітинова кислота, мірицитрозил, цукроза. У корі — ефірна олія, таніди (до 10 %), флоба­фени, лігноцериловий спирт, бетулін.

Заготовляється у кінці травня — в червні листя, зеле­ні обгортки («плюски») плодів і самі плоди (горіхи), а ранньою весною пилок із сережок. Сушать — зви­чайно.

Листя і кислуваті обгортки плодів, висушені і подріб­нені, вживають окремо, а частіше — у відповідних сумі­шах для настою-чаю при лікуванні простатитів. Вжива­ють також пилок з сережок ліщини (1—2 г двічі на день). Настій, відвар з кори іде для примочок на «жиляки» при розширенні вен, на синяки при перифлебіті; внут­рішньо — при лихоманці (малярії).

Рекомендують також настій з молодого листя ліщини, зібраного (і ви­сушеного) в період формування горішків, як оздоров­чий засіб для очищення сечових шляхів. Дієтичне і ліку­вальне значення в народі мають і ядра горіхів. Розтерті з водою горіхи вживають при кровохарканні, ниркових каменях, здуттях, ознобі, для збільшення молока у кво­лих матерів-годувальниць, при виснаженні тривалою розумовою працею.

У сумішах з медом горіхи їдять при недокрів’ї, ревматизмі. Горіхова олія діє протиглисно і корисна для епілептиків; для втирання при випаданні волосся. Подрібнені ядра, змішані з білком курячих яєць, використовували на свіжі опіки. Сухою перегон­кою деревини ліщини одержували лікувальну рідину «Лісова», яку у вітчизняній медицині вживали при екзе­мі та інших захворюваннях шкіри.

Відвар листя використовують в медицині як сечогінне; при катарах кишок, хворобах печінки, для полоскання горла, додають у сидячі ванни при геморої, при захво­рюваннях шкіри. З цією метою застосовують і кору для ванн, а відвар з неї п’ють при катарах кишок.

Дозування. Настій: столову ложку подрібненої сиро­вини на склянку кип’ятку (доза на один день). За наши­ми даними: півтори столові ложки суміші за об’ємом 1:1 кори і висушеного листя на півлітра води. Настій прий­мають по півсклянки до чотирьох разів на день. Для зовнішнього вживання: 2 повні столові ложки такої су­міші або самої кори — відвару (3 хв.).

Обгортки горіхів (сухі, подрібнені) приймають у формі настою з 3-х чай­них ложок на 1 склянку окропу при простатиті. Краще настоювати у термосі годин 4—5. Приймають по третині склянки теплим. Краще, однак, використовувати їх у від­повідних сумішах за призначенням лікаря.

Листя, кору і обгортки ліщини зберігають окремо. Час зберігання — 2 роки.

Leave a Reply