You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Лікувальні властивості півонії

Рясно цвітуть наприкінці травня запашні розкішні півонії. Гарні кущі цих рослин прикрашають своїм зеленим орнаментальним листям сади і парки до глибокої осені.

Півонії переважають інші квіткові рослини не лише гарним зовнішнім виглядом, але й високою морозостійкістю та винятковим довголіттям: деякі види чудово цвітуть протягом кількох десятків років — до 70 і більше. Та понад усе півонія має лікувальні властивості.

Корені півонії містять крохмаль (78,5 %), цукор (10 %), кислоти й дубильні речовини, а також алкалоїд, склад якого досі вивчений ще недостатньо, хоч йому приписують дію, подібну до дії алкалоїдів ріжків.

Виявлено в коренях і незначний вміст ефірної олії, а ще глютамін, аргінін, таніни. У листках піво­нії дослідники відкрили вітаміни, зокрема вітамін С, в насін­ні — олію, а в пелюстках квіток, особливо в червоних, — барв­ну речовину пеонін, що має отруйні властивості.

Батьківщина півонії— Китай. У Європі ж її по­чали культивувати ще стародавні греки. Власне, історію півонії можна простежити за легендами й міфами, поетичною спадщи­ною та творами образотворчого мистецтва Китаю, Японії, а та­кож Греції та багатьох інших європейських країн.

Найпевніше, що історія та починається з півонії лікарської. Стосовно назви роду існує кілька легенд. За однією із давньогрецьких своє наймення півонія дістала на честь учня славнозвісного Ескулапа — лікаря Піона, котрий лікував грець­ких воїнів під час Троянської війни.

Легенда оповідає, що Піон одержав цю рослину на Олімпі із рук матері Аполлона — боги­ні ночі Латони. Коренями тієї рослини Піон вилікував бога підземного царства Плутона, пораненого Геркулесом.

Піон був наскільки майстерним зцілителем, що вчитель із заздрощів отруїв свого учня. Одначе боги обезсмертили Піона, перетворив­ши його на прегарну квітку.

За іншою грецькою легендою півонію назвали на честь бога здоров’я Пеона, а за деякими джерелами —в ім’я грецького нату­раліста Пеона. Як би там не було, але до цієї рослини люди зав­жди ставилися з глибокою повагою, котра переростала часом у благоговійний острах, У Греції їй приписували магічні властивості. Корені півонії викопували тільки вночі, бо існувало повір’я, що тому, хто копає вдень, ворон викльовує очі.

Лікувальною дією півонії послуговувалися ще в сивій давнині. Так, відомий учений Пліній Старший уперше описав дію півонії як ліків проти 20 хвороб.

У Китаї в І ст. н. е. півонію широко вживали як у народній медицині, так і в кулінарії, де її мали за прянощі. Півонія і нині е національною квіткою Китаю — «найпрекраснішою з-поміж квітів». А деревоподібна півонія — королева квітів  — є символом багатства, знатності, благоденства.

Півонія — улюблений складник декоративних композицій в об­разотворчому мистецтві Китаю — в малюнках на тканинах, на живописних полотнах, у художніх виробах.

Про можливості вирощування деревоподібних півоній відо­мостей поки ще немає. Проте кожен аматор може спробувати. Для цього треба мати глибокі та доволі місткі діжки, бо корене­ва система деревоподібних видів дуже глибока. Крім того росли­ни потребують поживного грунту та щорічної заміни його поверхневого шару.

Leave a Reply