You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Кукурудза (маїс) звичайна

Давня культурна рослина. Відома була ще 2— З тисячі років до нашої ери на Американському конти­ненті. Завезена в Європу ще за часів Колумба (1492 р.).

У нас стала вважатися перш за все лікувальною (на­рівні з її харчовими якостями) чи не з перших часів поширення. Досить давно ввійшла у народне лікування і в наукову медицину.

Зернівка кукурудзи містить: крохмаль (до 61,2 %), жири — напіввисихаюча олія (4,2—4,75 %), пентозани (до 7,4 %), речовини алкалоїдного характеру (біля 0,21 %), зеаксантин, що відно­ситься до групи ксантофілу, вітаміни В1 (0,15—0,2 мг%), В2 (до 100 мг%), В3, нікотинова кислота (1,8—2,6 %), пантотенова кислота (до 0,7 мг%), біотин (до 77 %). В ендоспермі зернівок — індоліл — пировиноградна кислота.

Кукурудзяна олія одержується із зародків зернівок. Вона містить великий процент лінолової кислоти, віта­мін Е.

Кукурудзяні стовпчики з приймочками («волос»-  з ка­чанів) містить: жирну олію (до 2,5 %), ефірну олію (до 0,12 %), камедеподібну речовину (до 3,8 %), смолисті речовини (до 2,7 %), гіркі гликозидні речовини (до 1,15 %), сапоніни (до 3,18 %), криптоксантин, аскорбі­нову кислоту, вітамін В3, вітамін К, інозит, сітостерол, стигмастерол, невивчені алкалоїди.

З лікувальною метою збирають в народі пучки стовп­чиків з приймочками при збиранні й очищенні качанів від обгорток. Ці стовпчики з приймочками називають у народі «кукурудзяним волосом». Сушать його в затінку, звичайно на горищах, на папері. Вважається сечогін­ним засобом, який «руйнує» на пісок сечові і жовчні камені. Включається і в жовчогінні суміші трав. Вжива­ють ще при водянці (настій-напар 1 столової ложки дрібно посічених на 1 склянку кип’ятку — денна норма), при катарах сечового міхура, при ожирінні.

Ось одна з простих сумішей при захворюваннях сечо­статевих органів: кукурудзяного «волосу», лушпиння квасолі (жовті боби, карликова форма) і лист­ків мучниці по 1 столовій ложці. Все це кип’ятити на малому вогні хвилин 15 в 1 л води. Весь відвар, про­цідивши, випивають протягом дня у 6 прийомів. При цьому рекомендується безсільна молочна дієта і, при деяких хворобах (за дозволом лікаря), теплі ванни або грілка на ділянку сечового міхура чи нирок.

Життя підтверджує, що так звана народна і офіційна медицина — це вже навіть видно на прикладі цієї одної рослини — взаємозбагачуються. Наукове вивчення ку­курудзи, хоча стільки нового воно дало в останні десяти­річчя, ще має свої «білі плями». Мені до цієї пори не зрозуміла, приміром, доцільність практикованого в на­роді лікувального використання квітучих султанів (чо­ловічих суцвіть). Пилок?

Це зрозуміло. А ось квітучі султани? Мені не вдалося наочно переконатися у до­цільності їхнього лікувального використання, хоч в на­роді їх використовують при досить різних захворюван­нях. Мабуть, серед вчених-дослідників є вже відповіді на ці питання, але мені вони невідомі.

В народі зустрічався з твердженнями, що приймання кукурудзяних стовпчиків збільшує статеве збудження, особливо у жінок, зменшує апетит, сприяє схудненню.

Кукурудза — рослина культу і культури давніх пле­мен Америки — почала завойовувати Європу спочатку як лікувальна рослина. З часом людина навчилась вико­ристовувати з лікувальною метою не лише зернівки, але й усі вегетативні і генеративні морфоми рослини: зародки зернівок — олію з них, стовпчики з приймочками, тобто жіночі суцвіття (з качанів), так званий «волос» кукурудзи, зрідка чоловічі суцвіття — верхівки розки­дистих волотей, качани після відділення зерен з них, навіть листя.

Бентежить мене в цьому напрямку ще одна морфома — це ювенільні додаткові корені, що в сиру погоду формуються у базальній частині стебла.

В науковій літературі вказується, що кукурудзяна олія не тільки цінний дієтичний продукт, але і лікуваль­ний засіб при порушеному обміні речовин. З прийман­ням кукурудзяної олії скорочення стінок жовчного міху­ра триває довше, стійке ж зменшення тонусу і напов­нення свіжої жовчі до жовчного міхура настає пізніше. Соняшникова олія, навпаки, викликає пониження тону­су жовчного міхура, що замінюється поступовим тоніч­ним скороченням його стінок.

Кукурудзяна олія знижує рівень холестерину у крові, сприяє ліпідному (жиро­вому) обмінові, тому вона корисна при склерозі, гіпер­тонії. У кукурудзяній олії є вітамін Р, що показаний при лікуванні багатьох дерматозів (захворюваннях шкі­ри). Тому її включають у харчовий раціон цих хворих. Вона ж входить до складу різних лікувальних мазей. Кукурудзяну олію (саме як ліки) приймають тепер в на­роді по 1 столовій ложці тричі на день.

Медпрепарати зі стовпчиків кукурудзи застосовують­ся як жовчогінні при холециститах, холангітах і гепа­титах із затримкою жовчовиділення. Вони збільшують секрецію жовчі, зменшують її в’язкість і питому вагу, вміст білірубіну, прискорюють процес зсідання крові, збільшують наявність протромбіну, кількість тромбоци­тів.

Стовпчики кукурудзи застосовують як кровоспин­ний і сечогінний засіб при каменевих хворобах нирок і сечового міхура, при набряках та водянці як ниркового, так і серцевого походження.

Стовпчики викликають також гіпоглікемічну дію (пони­жують вміст цукру в крові, сечі. Тривале приймання пре­паратів кукурудзяних стовпчиків сприяє розрихленню каменів (карбонатних, уратних, фосфатних) у сечоводах і нирках.

Препарати кукурудзи як кровоспинний засіб можуть бути використані при геморагічних діатезах і маткових кровотечах різного походження. Кукурудзяні стовпчики особливо ефективні при застоях жовчі. Вони при жовчних каменях не знімають гострих печінкових приступів, однак 3—5-тижневе їх приймання нерідко дає позитивний ефект.

Рекомендують аптечний екстракт, що одержується на 70 % спирті (1:1— спирт, стовпчики). Приймають по 30 – 40 капель 2 -3 рази на день перед їжею або від­вар сухих стовпчиків методом «бані»: 3 столові ложки в емальованій посуді на 1 склянку перевареної води.

«Баня» – 30 хвилин від моменту закипання води у зов­нішній каструлі. Охолоджують до теплоти, проціджу­ють сировину відтискують, об’єм відвару доповнюють перевареною водою до 200 мл. Приймають по чверті склянки 4 рази на день за 3—-4 години до їжі.

Кілька слів щодо пояснення лікувальної дії стовпчиків кукурудзи. Протизапальна дія у сечових шляхах і особ­ливо в сечовому міхурі пов’язана з наявністю в куку­рудзі кремнеземних сполук і алантоніну. Відома і проти-діабетична дія стовпчиків, передусім на ранніх стадіях захворювання.

Саме тому кукурудзяні стовпчики вхо­дять в антидіабетичні збори трав разом з травою козлят­ника лікарського — галегі, коренем лопуха, кореневищами пирію, листям чорниці, листям горіха волоського і шавлії лікар­ської. Застосовують їх і при недоборі протром­біну в крові.

Протипоказань приймання немає, але дозволю собі висловити думку, що дуже худим людям та ще з поганим апетитом, а також з підвищеною здат­ністю крові до зсідання при прийманні кукурудзяних стовпчиків треба бути обережним у дозуванні.

Кукурудзяні стовпчики, навіть добре висушені, дуже гігроскопічні, тому їх зберігають у пакетах в сухих місцях, а часом навіть у скляних банках, щільно за­критих пластмасовою кришкою.

Строк зберігання — 1—2 роки, а краще щорічно заготовляти свіжі.

Leave a Reply