You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Крушина ламка

Кущ, іноді деревце, заввишки 1,5—3 м, з чер­говими, гострими, майже цілокраїми листками, на жил­ках яких зісподу є волоски. Гілки і черешки волосисті, без колючок. Пелюстки квіток всередині білі, зовні зеленкуваті. Плоди спочатку червоні, стиглі — чорні, з 2—3 кісточками (отруйні).

Росте по лісах і чагарниках, на вологих заплавних луках, серед заростей лози, іноді навіть по берегах річок. Поширена повсюдно в Лісостепу, на Поліссі, рідше — на півдні степової зони.

Збирають тільки кору, коли вона добре відстає від деревини весною. Вогку, ще м’яку кору дрібнять і су­шать (висушена, при згинанні вона легко ламається). Кору крушини не менш дворічного строку витримки після збирання застосовують як проносний засіб. Свіжі­ша кора крушини ламкої викликає нудоту і діє як блю­вотний засіб.

Щоб скоротити кондиційний строк, її про­грівають при температурі 100 °С. Таку можна викори­стовувати через рік зберігання. (Наявний у свіжій корі франгулярозид внаслідок нагрівання або довшого збері­гання перетворюється в глікофрангулін.)

Таким чином, у корі крушини, придатній для лікування, готовим є комплекс з глюкофрангуліну, франгульо-емодину і франгуліну. Крім згаданих речовин, у корі є ще хризо­фанова кислота, алкалоїди (0,15 %), дубильні речовини (10,4 %), цукри, яблучна кислота, сліди ефірної олії, а  також  1,8 — диоксі-2— ацетилнафталін.  У листях: алкалоїди (до 0,17 %) і аскорбінова кислота (до 2 %). У плодах також близько 0,04 % алкалоїдів.

У народному лікуванні вживають витриману 2—3 роки кору крушини при запорах, при опуху печінки, при гемо­рої (але в останньому випадку лікарі віддають перевагу рициновій олії — касторці). Доза: 20 г на 0,5 л води, готують відвар протягом 15 хвилин. Однак кількість вживання крушини регулюють, виходячи з організму хворого. На одних добре діє мала кількість, на інших — більша. Встановивши свою дозу, хворий уже додержу­ється її постійно.

Відвар крушини в порівнянні з іншими (особливо хі­мічними) проносними засобами вважають найбільш не­шкідливим. Хоч у народі твердять, що до нього не буває звикання, хворі самі з часом збільшують дозу, «щоб узяло».

Відвари крушини вживають при дуже сильному місяч­ному, при колітах із запорами.

Крушина як проносне особливо корисна для людей малорухливого способу праці і літніх людей. Тоді рекомендуються харчі, багаті на клітковину (хліб з борошна грубого помолу, овочі, фрукти). Однак при атонії кишечника з  запорами — дієта  зі  зменшенням  клітковини.

При ожирінні та легких запорах готують відвар з 2-х чайних ложок кори (варити 5 хвилин) на склянку води. Вживають тривалий час по півсклянки 2 рази на день.

Аптечний екстракт (рідина) — по 20—40 крапель на один прийом, сухий екстракт — по 0,2 г, препарат рам­нин — по 1—2 таблетки перед сном.

При передозуванні можуть бути кольки у животі.

Протипоказання: вагітність, гострий катар шлунка, тяжкі захворювання нирок, деякі внутрішні кровотечі (заборона лікаря).

Кору зберігають у коробках у сухому місці.

Leave a Reply