You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Козельці великі

Необізнані збирачі по зовнішньому ви­гляду плутають козельці зі скорзонерою. Звідси і різне тлумачення лікувальних властивостей. Для України бо­таніки подають 11 видів козельців. Мої відомості сто­суються виду – «козельці великі».

Це дворічна трав’яниста рослина, заввишки 30— 100 см. Поширена по всій Україні. Росте на сухих луках, узліссях, галявинах. Часом зустрічається на польових межах, а то і в посівах; навіть у виноградниках. Рос­лина гола, без волосків. Нижні листки лінійні, стебло­ві — сильно розширені при основі і відразу звужені у вузьколанцетну пластинку, звичайно поздовжньо скла­дені.

Кошики великі, 5—7 см завдовжки, розташовані на кінцях стебел і гілок. Квітоноси під кошиком потов­щені, здуті, порожнисті. Листків обгортки — 5—13, го­лих, вузьколанцетних, вони значно довші від язичкових квітів. Квіти жовті. Сім’янки — до 4,5 см, витягнуті у тонкий носик з білявим чубиком.

Заготовляють листя і під осінь коріння молодших рослин, бо від старших треба очищати відмерлі тканини. Рідше викопують цілу рослину при цвітінні, відділяють і відмивають корені або подрібнюють її з коренями і су­шать як звичайно. Використовують виготовлений з сві­жого листя і квітів свіжий молочний сік (гіркий), що виділяється з поранених частин рослини. Змазують ним уражені ділянки шкіри.

За біохімічним складом у надземній частині виявле­но: жири (4,8 %), білки (7,9 %), клітковину (25—27 %), безазотисті екстрактивні речовини; у коренях — крох­маль, інулін і білки; в насінні — жирну олію і молочний сік (каучук).

Рослина в офіційній медицині у нас не використо­вується.

В народі відвар коренів приймають всередину при шкіряних сверблячках (порушений обмін речовин), при каменях (як жовчних, так і сечотворних). Соком з листя, квіток, цілої надземної частини рослини, в тому числі і «молочним», змащують рани, висипки на тілі, особ­ливо дуже сверблячі. Є твердження, що водний настій листя збільшує кількість молока у породіль. Однак, «молочний сік» рослини аналогічний не молоку матері, а каучуку.

Що він може бути причиною збільшення молока у по­роділь — сумніваюсь. Доказів не виявив. Проте примі­тивізм віддалених анатомічних та фізіологічних народ­них аналогій і висновків (їх чимало) відкидати, на мій погляд, не слід, бо ерудиційна негативність не раз вже викидала дитину з брудною водою. Життєва на­родна клініка без культури пошуку достовірності – це знахарство, вона ж з грамотністю — це неознахарство, вона ж з наукою — це сучасна народна ме­дицина.

В народі не раз чув, що «молочний» сік рослини ко­зельців зовнішньо діє сильніше, ніж згадуваний вище сік з вичавленої цілої свіжої рослини чи тільки з її над­земної частини.

Відвар або настій з рослини п’ють ковтками від каш­лю та при алергічних захворюваннях. Доцільність цього підтверджується даними інших авторів фітотерапев­тичних праць.

Листя рослини використовують для виготовлення ві­тамінних салатів. Очищають від шкірки варене коріння, подрібнюють і включають у вінегрети або готують, як цвітну капусту. Щоб зменшити гіркоту, сире коріння для салатів вимочують півгодини в солоній воді. Поро­шок з сухого листя козельців використовують узимку для приправи супів, юшок (1 чайна ложка на порцію супу). Але тут йдеться про козельці лучні, що ростуть у Карпатах.

Зберігають суху траву, листя — окремо; і окремо ко­рені — в коробках або мішечках.

Строк зберігання — 2 роки.

Leave a Reply