You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Коріандр посівний, кишнець, кинза

Однорічна рослина, заввишки 30—60 см, ясно-зелена, гола. Нижні листки черешкові, перисто-розсічені, з округлими або видовженими надрізано-пильчастими частками. Пелюстки квітів білі або червонуваті зонтики 3—6-складні, без обгорток і обгорточок.

Плоди округлі або овальні, дрібні або більші (до 6 мм) залежно від сорту, буро-жовті, дещо ребристі, при стисканні розпадаються на дві частини. Квітування і дозрівання проходять поступово. Рослина спочатку має неприємний запах блощиць, а коли плоди починають жовтіти, набираються приємного аромату. Тоді і почи­нають їх вибіркове збирання.

Рослину розводять, але зустрічається і здичавілою в квітниках, городах, на сільських кладовищах, навіть і смітниках. Сорт дрібноплідний, багатий ефірними маслами. Рослина походить з Малої Азії і Середземномор’я, де росте дико. За літературними даними, насіння коріандру виявлено в древніх єгипетських гробницях.

У нас вирощується у спеціалізованих господарствах, а по селах декотрі бабуні сіють і на городі.

Ефірної олії у зрілих плодах буває від 0,7 до 1,4 %, а в молодих зав’язях — 2,93 %. В плодах у фазі молочної стиглості — до 2,4 %. За літературними даними, в ядрах насіння є близько 20 % жирної олії, що не висихає, за­стигає при температурі 2—5 °С нижче нуля. Основним компонентом олії є лінарл (60—80 %) і гераніол, їх зміст міняється в залежності від умов вирощування, сорту, фази вегетації рослини.

Виведено нові сорти рослини, в яких ефіро- та жироолії до 29 % і високий процент лінаолу. В плодах виявлено також невелику кількість алкалоїдів, пектин, крохмаль, 11—17 % білкових речо­вин, стероїдні сполуки коріандрол, стерини, аскорбінову кислоту, дубильні речовини, органічні кислоти, цукри (глюкоза, фруктоза, цукроза), флавоноїди, мінеральні солі, особливо кальцієві і фосфорні. Детальніше з біо­хімізмом рослини читач може познайомитись з праці Л. Г. Дудченко і В. В. Кривенко.

М. А. Носаль рекомендував збір: насіння коріандру, кмину, листя м’яти, трава материнки хворим з частими проявами метеоризму (здуття кишечника, погане відходження газів), а також для збудження апетиту та по­кращання перетравлення їжі, разом з коренями куль­баби лікарської, травою деревію, золото­тисячника, звіробою або ще й інших рослин у залежності від захворювань, що викликають таке здуття.

Знасіння й одночасно листя та квіток або з цілої рослини робиться настоянка (3 столові ложки на 250 мл міцної горілки). Настоянка ця додається в настої трав при захворюванні капілярної кровоносної системи (5—10 крапель на склянку настою) — дія прорутинів і рутини в комплексі діючих речовин. Дозування, викори­стання визначав лікар (відомості з моєї практики у влас­ній сім’ї).

З практики травознаїв: до одної столової ложки на­сіння на 0,5 л води в емальованій каструльці під при­криттям нагрівається на слабкому вогні до закипання. Відразу відставляється і переливається у термос (на мій погляд, краще це зробити методом водяної бані з витрим­кою 15—20 хвилин від моменту закипання води у нижній каструльці).

Дорослі приймають по чверті (до половини) склянки 2—3 рази на день. Дітям: одна чайна ложка роз­чавленого насіння коріандру (у термосі або чайничку) настоюється на 1 склянці крутого окропу. Приймати можна вже після годинного настою. Дається в залеж­ності від віку дитини, звичайно 3—4 чайні ложечки або до двох столових ложок кілька разів на день (дозу ви­значає лікар індивідуально кожному пацієнтові).

За даними наукової літератури: препарати (лікувальні форми) плодів коріандру, крім покращання травлення, діють жовчогінно, спазмолітично, протизапально, від-харкувально, глистогінно, болеспинно; корисні при ге­морої, вживаються для лікування ран (стимулюють гра­нуляцію), посилюють секреторну функцію залоз трав­ного тракту.

Ф. І. Мамчур подає рецепт: 3 чайні ложки насіння коріандру настоюють 15 хвилин у склянці окропу в закритому посуді. Вживають по 2 столові лож­ки три рази на день за півгодини до їжі при хронічному гломерулонефриті з явищами азотемії.

Коріандр, – «коріандрова вода» діють заспокійливо, стимулюють виділення молока у матерів-годувальниць.

Зберігають насіння коріандру у мішечках, бляшаних коробках, скляних банках, що добре закриваються.

Строк зберігання — 3 роки.

Leave a Reply