You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Калина звичайна

Кущ (в культурі часом формують у декора­тивне деревце), що часто згадується в народних піснях і поезії слов’ян, заввишки іноді до 5 м, з супротивними З- і 5-лопатевими, крупнозубчастими, зверху майже го­лими, а зісподу дещо опушеними листками.

Гілки і че­решки листків голі. Квітки білі, зібрані в щитовидні, майже плоскі зонтики; крайові значно більші за середин­ні, безстатеві, променисті, п’ятипелюсткові; середні квіт­ки дзвоникуваті, двостатеві. Плоди — ягоди, овальні. Смак ягід терпкувато-кислий, специфічний. Росте в чагарниках, заростях, особли­во в заплавах рік, в підлісках, на схилах, в ярах. Часто висаджують на подвір’ї, в парках. Поширена повсюдно.

Сучасна медицина користується препаратами з кори і ягід калини, зокрема при внутрішніх та й зовнішніх кровотечах. В народі для лікувальних цілей збирають кору навесні на початку руху соків, квіти — під час повного цвітіння, ягоди — пізно восени, часом навіть підмерзлі ранковими приморозками. Зонтики ягід зв’я­зують у грона і підвішують ці кетяги в коморах, на горищах, прикриваючи від пилу папером.

У плодах калини звичайної: до 8 % органіч­них кислот (оцтова, мурашина, ізовалеріанова, каприлова), до 3 % дубильних речовин, до 32 % інвертного цукру, вони багаті вітамінами: 78—80 мг/100 г аскорбі­нової кислоти, 0,44 мг/100 г філохінона (вітамін К1). Ягоди містять також 0,2 мг/100 г марганцю і 0,6 мг/100 г цинку.

У корі калини міститься 2—4 % дубильних речовин пирокатехшової групи, крохмаль, флобафени і маловивчений глікозид вібурнин. В корі найдено 6,5 % жовто-червоної смоли, легкорозчинної у спирті, ряд органіч­них кислот: мурашину, оцтову, ізовалеріанову, капри­лову, масляну, лінолеву, пальмітинову та інші.

У квітах калини звичайної відкриті флавоноїди компферол-3-глікрзид і кемпферол-3,7-диглюкозид; у коре­нях — стерини, астрагалін, пеонозид, ефірне масло, по­хідні амірина; в насінні — до 21 % жирної олії.

Приморожені плоди майже втрачають гіркоту, їх їдять з цукром чи медом. Гіркота зменшується і після сушін­ня, варіння.

Квітки калини запарюють як чай і п’ють при простуд­ному кашлі, при гарячці.

При катарах, виразці шлунка, колітах із запорами, а також при жовтяниці, діатезах з’їдають 3-4 рази на день за півгодини до приймання їжі по 1 столовій ложці розім’ятих сирих ягід калини (з цукром або без нього). Часто чув, що ягоди калини дуже корисні для гіперто­ніків.

В народі є й таке: ягоди калини (5—10 штук) ви­смоктують і з’їдають при приступах сильного сухого кашлю.

Популярність калини з села перейшла і в середовище міських мешканців. На базарах люди охоче розкупо­вують грона калини, але часто, на жаль, по-дикунськи виламують і везуть додому цілі гілляки з плодами (наша екологічна «свідомість»!).

Зовнішньо користуються мезгою (кашкоподібною однорідною масою — пастою), знятого з деревини і вну­трішньої сторони весняної кори або розтовченої кори з молодих гілок, для змазування і окладів на ураження (особливо кровотечні), на рани, на екзематозні місця, навіть при псоріазі (лускатий лишай). Подібне ж, вес­ною, з гілок верби — наприклад, прутовидної, з лози. Для цієї ж мети використовують деколи і розім’яті стиглі плоди калини.

Відвар кори калини (жменя на 1 л води) використо­вують для промивання вагіни при білях і за дозволом лікаря (наприклад, з жіночої консультації), для іригації, особливо при болісних передмісячних кровотечах.

Кору калини, що має сильну кровоспинну дію, у виді спиртового екстракту призначають у гінекології при маткових кровотечах, при порушенні менструального циклу, при загрожуючому аборті, по 20—30 крапель З—4 рази за день.

Відвар кори калини, 1 столової ложки на цілу склян­ку води, виготовлений методом 30-хвилинної водної бані, приймається по 1—2 столовій ложці 3—4 рази в день після їжі як кровоспинне і антисептичне в після­родовий період, при маткових кровотечах на грунті гінекологічних захворювань. Настій кори калини при­значається як седативний і гіпотензивний препарат при неврастенії, істерії, епілепсії, гіпертонічній хворобі. Цей же настій посилює тривалість дії снотворних засобів.

Зберігають квітки і кору в ящиках або паперових пакунках окремо. Ягоди краще зберігати сирими, соко­витими. Дехто заготовляє ягоди калини, перетираючи їх з цукром, і укладає в банки. На 1 кг ягід дають 2 кг цукру, заповнюючи масою не всю банку, а трохи більше половини її (іноді в процесі ферментації підіймається і може витекти через верх).

Строк зберігання: ягід сушених — 2 роки, кори — З роки, квітів — 2 роки.

Leave a Reply