You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Гречка їстівна

Відома трав’яниста однорічна рослина, що її вирощують як круп’яну культуру. Походить з Центральної та Південної Азії. Стебло зелено-червонувате, роз­галужене, заввишки 30—80 см. Пластинки листків теж червонувато-зелені, стріловидно-трикутні. Квітки білі, блідо-рожеві, рожеві або червоні, зібрані у щитковидне суцвіття. Плід — тригранний горішок. Цвіте, залежне від строку посіву, звичайно в липні.

За біохімічним складом в надземній частині у період цвітіння міститься флавоновий глікозид (вітамін) — ру­тин (1,9—2,5 %). У гречаній крупі міститься до 20 % білка, особливо з такими цінними амінокислотами, як лізин і триптофан, до 80 % крохмалю, цукри — 0,3—0,5 %, яблучна, лимонна та інші органічні кислоти, віта­міни В1, В2, Р, РР, антоціани, солі заліза, кальцію, фос­фору і мікроелементів — міді, цинку, бору, йоду, нікелю, кобальту тощо.

Листя і квіти гречки посівної, зібрані на початку цві­тіння, використовують для одержання рутину, що має в офіційній медицині неабияке значення для лікування і профілактики при порушеннях проникності судин (капі­ляротоксикози, геморагічні діатези, громерулонефрит, септичний ендокардит, крововиливи, в тому числі у сіт­ківку ока, гіпертонічна та променева хвороби). Відомі препарати з рутином: аскорутин, рутамін, урутин та інші.

Крупа гречана — цінний дієтичний продукт. Особливо корисна при шлунково-кишкових захворюваннях, цук­ровому діабеті, недокрів’ї, розладах нервової системи тощо. Треба мати на увазі, що крута гречана каша сприяє формуванню запорів.

Висушені траву-квіти-листя у вигляді настою (4—6 столових ложок на 1 л окропу) після охолодження п’ють до 4-х склянок на день — при сильному кашлі, при бронхітах, артритах, в т. ч. поліартритах, різних склеро­тичних ураженнях, судорожних станах. Також по пів­склянки до 4-х разів на день вживають при неврастенії, пониженому тиску крові з почуттям кволості.

Крім того, висушені листя-квіти або подрібнені верхівки (трава) гречки включають у суміші лікувальних рослин і п’ють настої при ангіні і ларингіті, при невритах, радикулітних болях, при гепатитах, ожирінні. Настоєм цим полощуть горло при запаленнях.

З сильних настоїв (до 2-х столових ложок зілля на 1 склянку окропу) роблять примочки, компреси на абс­цеси, панариції, флегмони, промивають ним рани, вираз­ки, роблять протирання шкіри голови при облисінні, обробляють ваткою опіки, профільтрованим настоєм з додержанням усіх правил повної чистоти закапують очі, промивають їх, навіть при катаракті.

В народі свіжі листки гречки прикладають компресом до гнійних (свіжих) ран, наривів.

Помічено в народі, коли худоба взимку тривалий час вживає у великій кількості солому і полову гречки, у неї випадає шерсть. Ця фотосенсібілізація бентежить мою думку щодо використання трави гречки для боротьби з вітиліго (біляві депігментовані плями на шкірі) в комбі­націях з іншими рослинами.

Група флавоноїдних рослин, в тому числі трава гречки з її вмістимими комплексами біологічно активних речо­вин (хоча б з рутином), при нинішній хронічній нестачі ліків, на мій погляд, повинні бути використані не тільки в препаратах, але і в доступних людям лікувальних формах (настої, відвари тощо). Дозволю собі поділи­тися, наприклад, такою думкою: для екстракції рутино­носного комплексу дозу гречки чи бутонів-квітів софори японської перед включенням до збору суміші трав треба злегка зволожити добре підігрітою горілкою. Після того зілля можна просушити на вільному повітрі.

Зайвий алкоголь випарується, але екстракція діючих речовин водою (в тому числі рутину) буде повніша. Пер­винна активація рослинної лікувальної сировини — ві­дома фармації справа. Навчились, скажімо, кору кру­шини ламкої робити не блювотною, а проносною, не витримуючи її 3—4 роки, щоб вона сама по собі такою стала.

До речі… Посіви гречки їстівної нерідко засмічуються так званою гречкою татарською (квіти її — жовто-зелені). У гречки їстівної — рожеві, стебла її до цві­тіння — звичайно зелені (у гречки їстівної — червону­ваті). Насіння «татарки» засмічує і крупу гречки посів­ної, а також викликає труднощі в обдиранні на крупо­рушці. У випадку вживання — нешкідлива. Про ліку­вальне значення вагомих відомостей не зустрічав.

Увага!   Свіже   листя   гречки,   прийняте   всередину, отруйне.

Квітки, листя, верхівки пагонів гречки зберігають су­хими у коробках, викладених папером. Строк зберігання — 2 роки.

Leave a Reply