You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Гравілат міський

Народні назви: підлісник, вивішник.

Багаторічна трав’яниста рослина, заввишки 40—60 см, з багатоголовим (у старших рослин) корене­вищем червонуватого кольору. Стебло малогалузисте, пряме, шорстковолосисте. Листки м’яковолосисті, прикореневі — великопірчасті, стеблові — трироздільно-лопатеві. Квітки одиночні на довгих прямостоячих квітконіжках. Пелюстки ясно-жовті. Поширений скрізь. Росте по чагарниках, лісах, на засмі­чених місцях, попід тинами сільських садиб (хуторів).

Восени збирають корені і кореневища, траву — під час цвітіння. Сушать у затінку.

Кореневища з коренями містять дубильні речовини (до 40 %) з великим вмістом евгенолу, глікозид геїн, крохмаль, смолисті речовини і гіркоти; ефірну олію (евгенол має запах гвоздики, звідси стара назва «гвоз­дичний корінь»). В молодих листках понад 100 млг% ві­таміну С і понад 50 млг% каротину; в насінні до 19 % жирної олії.

Раніше (ще в часи Гіппократа) для лікувальних цілей вживався в офіційній медицині, тепер — лише в народ­ній.

Порошок з кореневищ і коренів гравілату, приймаючи по 1,0 г 3—4 рази на день, використовують від кашлю із збільшеною кількістю харкотиння, твердячи, що від цього засобу воно швидше відходить. Вважають дуже корисним давати хворому мед разом з порошком граві­лату.

Відвар кореня гравілату 15,0 г на склянку води вжива­ється при катарах шлунка (як слабка гіркота, що діє на залози фундальної частини шлунка), при слизи­стих поносах, при катарах товстих кишок.

Відвар кореня гравілату вживають для полоскання рота і горла та для ванн рахітичним і золотушним дітям (у сумішах з іншими рослинами).

Користуються гравілатом міським при захворюваннях печінки, кровохарканні, масивних маткових кровотечах, астмі, різних нервових нездужаннях. Як відхаркуваль­не — порошок з кореневища по 1 г 3—4 рази в день з медом.

При захворюваннях шлунка — настоянка з 5-ти столових ложок кореневищ з коренями на 500 г вина, пити по столовій ложці через годину після їди; при маткових кровотечах — 30—40 г дрібно порізаних коре­невищ з коренями на 300 г води, кип’ятять до половини випаровування води. Приймають по столовій ложці через 1/2—1 годину після їди; при кислих катарах шлун­ка – 10 % настоянку такої ж сухої сировини.

В. І. Чопік, Л. Г. Дудченко, А. М. Краснова реко­мендують: кореневища або подрібнені квітучі пагони при поносах, кишкових здуттях, хворобах печінки, жовчного міхура, нирок, при туберкульозі, запаленні ле­гень, бронхіальній астмі, мігрені, алергії у дітей, цинзі, як тонізуючий засіб, при гемороїдальних кровотечах, як глистогінне; зовнішньо — при дерматозах, для ванн. Рослина інсектицидна. Листя їстівне (салати). Корене­ва система — прекрасні прянощі в приправах до ово­чевих страв. Використовується у пивоварній промисло­вості.

5 болгарській фітотерапії подається про застосу­вання гравілату міського при дизентерії, блюванні, ге­морої, кровотечах з ясен (полоскання), при жіночих білях — внутрішньо. Настоянка: дві чайні ложки сиро­вини заливають склянкою окропу (добова доза).

Відваром роблять обмивання, примочки при деяких формах екземи.

На мій погляд, гравілат міський є одною з важливих рослин (запаси його в природі достатні) для виготовлен­ня цілеспрямованих лікувальних напоїв. Може, хто-небудь зацікавиться?!

Зберігають корені з кореневищами і траву окремо, у коробках (до 3 років).

Leave a Reply