You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Горобина звичайна

Горобина звичайна — дерево з родини розових.

У цього дерева сіра гладенька кора, листки чергові, непарнопір­часті, квітки правильні за формою, білі, дрібні, запашні, схожі на цвіт яблуні, але зібрані в густі щитки. Цвіте горобина звичайна у травні — червні.

Плоди у цього дерева ягодоподібні, кулясті, червоні, гіркуваті, терпкі; дозрівають вони у вересні й до глибокої зими зали­шаються на дереві. Від заморозків вони втрачають терпкість і гірку­ватість і набувають приємнішого смаку.

Збирати ягоди горобини краще після заморозків, але не треба га­ятися, тому що птахи в цей час швидко поїдають їх. Сушити ягоди треба в гарячій печі на залізних листах.

Плоди горобини визнано в науковій медицині високо-вітамінним продуктом (вони містять у собі вітаміни А і С) і лікарським засобом, який допомагає при авітамі­нозах. З цих плодів виготовляють вітамінний сироп, до­зволений до випуску, та вітамінні чаї (№ 2), до складу яких ці плоди входять.

Але більше ліки з горобини використовують у народ­ній медицині, перш за все як протицинготний, а також як сечогінний, кровоспинний і протидизентерійний засіб. При лікуванні цинги до плодів горобини додають і лист­ків з неї, бо в них, як вважають, більше вітаміну С.

Зви­чайно, свіжий сік з ягід і листя цього дерева, а особливо, якщо до нього та ще додати меду,— це найефективніший протицинготний засіб.

Способи застосування. Відвар плодів (іно­ді з листям): 15,0—200,0; вживати по одній столовій лож­ці, 3—4 рази на день.

Свіжий сік: на чверть склянки соку додати пів чайної ложечки меду; вживати свіжоприготованим, 2—3 рази на день.

Leave a Reply