You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Глід колючий

Глід колючий, або звичайний, глід-колюх з лікувальною метою використову­ють його квітки, а іноді й листя.

Глід — це кущова рослина або невелике дерево з родини розо­вих. Найпоширенішим і найбільш уживаним з 39 різних видів є глід колючий, або звичайний. Ця рослина в дикому стані росте по лісах у Середній Європі та в Південній Скандінавії..

Рівнозначну дію на організм виявляють і інші найбільше вжи­вані і також вирощувані види глоду: криваво-червоний та україн­ський глід. Обидва ці види глоду мають майже однаковий зовнішній вигляд: і той і другий являють собою високі кущі або деревця з тем­но-зеленими лопатевими або великозубчастими листками, з криваво-червоними, рідше оранжево-жовтими плодами (ягодами).

Збирають плоди глоду восени, коли вони вже зовсім дозріють.

У хімічному відношенні найкраще вивчено колючий, або звичайний, глід.

Плоди його відомі своїми поживними білками, вин­ною, лимонною, а головне — кратегусовою кислотами, які позитивно впливають на серце. Вони містять у собі й вітаміни С і А.

Квітки містять у собі 15°/о ефірної олії.

В медицині, як народній, так і науковій, застосовують головним чином плоди глоду як специфічний серцевий засіб при серцебитті. Помічено, що цей лікарський засіб зні­має болісне відчуття й почуття тяжкості в серці; крім того, він знижує ІІиск крові та збудливість нервової системи.

Вживають плоди глоду й з профілактичною метою. У випадках же декомпенсації серця, при неврозах, а та­кож при грудній жабі вони є допоміжним засобом до наперстянки або ж замінюють її.

На Україні для лікувальної мети люди застосовують більше квітки і навіть листя глоду проти тих же самих серцевих недомагань, а настойку з них — проти гіперто­нії, особливо при слабкості серця, пов’язаній з просту­дою. Настойку з квіток рекомендують робити краще з свіжого соку. Можна готувати й відвар.

У науковій медицині плоди глоду вживають при всіх хворобах серця більше у вигляді рідкого екстракту, який усуває тахікардію (часте биття серця) та аритмію (не­правильне биття пульсу).

У народній медицині плоди глоду вживають більше як чай, а іноді й як порошок і навіть у вигляді киселю.

Способи застосування. Відвар плодів: 20 г на склянку окропу; пити можна без дозування, як чай.

Відвар квіток: три столові ложки на 3 склянки окро­пу; пити по одній склянці, три рази на день, до їди.

Екстракт (витяжка) плодів глоду: 25,0—100,0, а по-домашньому — згущений до половини відвар 25 г плодів на 100 мл окропу; вживати по 20—40 крапель, три рази на день, до їди.

Настойка плодів’глоду: 25,0—100,0. Спиртову настой­ку вживати по 30—40 крапель, а горілчану — по 50—60 крапель, три рази на день, до їди.

Настойка квіток: беруть одну частину свіжого соку квіток на дві частини 90° спирту і настоюють протягом 15 днів; вживати по 40 крапель.

Суміш: плодів глоду — 4 частини, собачої кропиви — 4 частини, сухоцвіту — 4 частини і ромашки — одна час­тина. Взяти одну столову ложку цієї суміші на склянку окропу. Вживати по одній столовій ложці, три рази на день.

Leave a Reply