You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Герань лучна

Багаторічна  трав’яниста  рослина,  заввишки 30—80 см, з коротким кореневищем. Стебла й особливо листя — волосисті, 7-, 5-, 3- (в послідовності від низу стебла) роздільні. Пелюстки квіток (5) синьо-фіолетові, у щитковидному суцвітті. Самі квітки при основі воло­хаті. Росте на суходольних луках, освітлених узліссях, серед кущів. Поширена в лісових і пів нічних лісостепових районах. Використовують траву з коренями і корені. Траву заготовляють під час цвітіння, корені — восени або навесні.

Усі частини рослини мають дубильні речовини; у кві­тах їх до 16,3 %, коренях і кореневищах 19—38 %. У листках є чимало аскорбінової кислоти.

Використовують внутрішньо при маткових кровотечах, дизентерії, катарах шлунка, виразковій хворобі його. Зовнішньо — при екземі, дерматитах, для обробки виразок, свищів, гнійничкових захворювань шкіри тощо. Губергріц А. Я. і Соломченко М. І. (відомі лікарі-фітотерапевти з Донецька, знавці народної медицини) подають у своїй новій книзі, що траву цієї герані використовують при епілепсії, а сухим порошком посипають кровоточні рани.

Золою ж із трави, змішаною зі сметаною, змазують лишаї. Миють відварок голову для зміцнення волосся. При носових кровотечах вкладають у ніздрі тампони, змочені настоєм або від­варом з рослини або коренів.

Лікувальні форми і дозування:

а)  відвар 30 г кореня або 5 столових ложок сушеної трави з 0,5 л води — по 15 мл через 1—2 години (як в’яжуче і кровоспинне);

б)  20%-ний настій кореня — по 2—3 чайні ложки три­чі на день — як в’яжуче;

в)  2—3 чайні ложки трави настоюють 8 годин у 0,5 л холодної води (добова доза) — при неврозах, епілепсії;

г)  свіжий сік рослини — по 20—30 крапель через 2—З години — як кровоспинне.

Leave a Reply