You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Дурман звичайний

Дурман звичайний, або смердючий, німиця, коровки, колючі яблука, дур смердючий  з лікувальною метою використовують листя цієї рослини.

Дурман звичайний — однорічна трав’яниста, рідше дерев’яниста рослина з родини пасльонових.  Росте по засмі­чених місцях, на городах, у садах, на польових землях та по берегах річок.

Стебло в дурману прямостояче, гладеньке, дудчасте, вилчасто-гіллясте, заввишки до 120 см, з черговими великими, майже лопате­вими, довгочерешковими, за формою виїмчасто-зубчастими, загостре­ними листками.

Зверху листки темно-зелені, знизу — світло-зелені. Квітки великі, одиничні, розташовані в розвилинах стебла, з білими хвилясто-зрослими лійковидними віночками, які вдвоє довші за свої трубчасті чашечки.

Своєрідною прикметою цієї рослини є її плоди, що являють со­бою яйцевидні коробочки по 3—4 см завдовжки, густо покриті нерів­ними шипами («колючі яблука»). Розкриваються коробочки, коли до­зрівають, по чотирьох стулках угорі. В кожній коробочці міститься близько 500 досить великих матово-чорних, сплюснуто-нирковидних насінин.

Вся рослина, коли вона свіжа, має неприємний, одурманюючий (через те й називається дурманом) запах, якщо її чіпати. Всі части­ни рослини дуже отруйні. Цвіте дурман у липні — серпні, і тоді й зби­рають з нього листя й сушать.

За своєю фізіологічною дією на організм це наркотич­ний, снотворний, протиспазматичний, заспокійливий та знеболюючий засіб.

-У науковій медицині використовують листя й почасти насіння дурману, яке застосовують при бронхіальній аст­мі (куріння цигарок з листя) як антиспазматичний та заспокійливий засіб. Вживання дуже обмежене (тому що рослина дуже отруйна).

У народній медицині дурман використовують набага­то ширше. Його застосовують як заспокійливий засіб при астмі, невралгії, неврастенії, при нервових і навіть при психічних хворобах, при спазмах і судомі, при кок­люші й судомному кашлі, від хворобливої сонливості, при хореї, епілепсії, від постійної й тривкої гикавки, а також при пріапізмі (тобто при хворобливому й трива­лому напруженні статевого органа без статевого збу­дження) та німфоманії (тобто при надмірному стате­вому потягу в жінок).

Всередину дурман вживають у вигляді настойки й порошку, а зовнішньо застосовують для вдихання, обку­рювання та куріння цигарок.

Ця рослина є дуже радикальним засобом при випадін­ні матки й товстої кишки (сидячі ванни, спринцювання й клізми), а також при хронічному ревматизмі (ванна).

Як протизапальний засіб, дурман застосовують і зов­нішньо (примочка) — при запаленні очей, особливо при бешисі.

Як знеболюючий засіб, цю рослину застосовують та­кож і при сильних болях (спазмах) у шлунку.

Способи застосування. Відвари: 1) для вдихання: 20 г на 200 мл води. Вдихати через ніс протя­гом 15—20 хвилин;

2) для ванн: 20 г на відро води.

Настойка: 20,0, або одна частина потовченого насін­ня на 5 частин спирту. Вдихати через ніс протягом 15— 20 хвилин.

Всередину: по дві краплі на дві столові ложки водп; вживати 4—5 раз на день.

Примочка для очей: відвар або розведена настойка; по одній — дві чайні ложечки на півсклянки води.

Порошок з сухого листя: для вживання всередину його треба брати на дуже маленький кінчик складаного ножика, точніше — не більше як по 0,1 г на один раз і не більше як по 0,3 г на день.

Leave a Reply