You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Дуб звичайний

Дуб звичайний (власне черешковий —з лікувальною метою використовують молоду кору й на­сіння — жолуді.

На відміну від інших видів у цього дуба досить широкі листки, з округлими лопатями й короткими черешками. Плоди — жолуді — буруватого кольору, блискучі, однонасінні, розколюються на дві ча­стини, коли їх очистити від твердої шкаралупи. Насінні роки (уро­жайні роки на жолуді) бувають раз у 5—6 років.

Дубова кора, яку для медичного застосування заго­товляють з молодих (не товщих за 10 см у діаметрі) па­гонів, коли вона тонка і має гладеньку зовнішню поверх­ню (з літнього дуба, а іноді й з зимового), містить у собі, крім інших хімічних речовин, багато (до 20%) дубильної речовини, завдяки якій кора й має медичну цінність.

У науковій медицині кору з дуба застосовують як в’я­жучий засіб у вигляді 10°/о-ного відвару для полоскання при гінгівітах, стоматитах та інших запаленнях слизової оболонки порожнини рота, зіва, глотки й гортані (при ангіні, наприклад), а іноді застосовують 20°/о-ний від­вар кори дуба для лікування опіків. Кора дуба вхо­дить також до складу інших ліків — мікстур (у від­варах).

Таке дуже обмежене її застосування в науковій ме­дицині, а тим часом, судячи з народного досвіду, їй слід би приділяти більше уваги.                                                             -

У народі, окрім як в’яжучий засіб при запаленнях слизових оболонок, дубову кору застосовують при кровотечах з рота, при розпушуванні ясен і навіть при цинзі, а також при свіжих ранах у формі примочок — як кро­воспинний та зміцнювальний засіб.                                                   ,

Всередину відвар дубової кори вживають при виразці \ шлунка, при кровотечах з шлунка (дьогтеподібний кал), \ при кривавій сечі, надмірних місячних, при проносах і 1 частих позивах на сечовипускання (відвар 40 г на літр / води).

Як зміцнювальний засіб, кору з дуба зовнішньо за­стосовують при випаданні товстої кишки, у вигляді си­дячих ванн, а всередину препарати з дубової кори вжи­вають при хворобах грудних та інших органів, які потре­бують загального зміцнення. Корисно вживати ці ліки всередину також і при рахіті й холері.

Відвар з кори дуба вживають як протизапальний і заспокійливий засіб при ангіні, особливо при утруднено­му ковтанні, при опухах залоз, при зобі — всередину й зовнішньо, при хворобах печінки й селезінки (разом з тирличем), при хворобливому похуданні й виснаженні, при зубному болі, особливо при флюсі (гаряче полоскан­ня відваром кори з шавлією), при грижі — всередину як/ зміцнювальний засіб і, нарешті, при отруєнні грибами, алкалоїдами та солями металів (міді й свинцю).

У формі ванн дубову кору застосовують проти поси­леного потіння ніг (50—100 г на літр окропу), як клізму — при дизентерії (на три частини відвару ко­ри — одну частину крохмалю) та при інших дитячих про­носах.

Кора дуба входить і до складу сумішей при спринцю­ванні від білей та для ванн від рахіту й золотухи.

Від пролежнів готують з кори мазь у поєднанні з бруньками чорної тополі.

Загалом у народі дубову кору застосовують майже в 20 різних випадках.

Жолуді — всім відомі плоди дуба. З них виготовляють каву з додаванням кореня цикорію. Ця кава є не тільки поживним, але й цілющим засобом.

За народним досвідом, жолудева кава (тільки не пе­репалена) дуже корисна при золотусі, при дитячих хво­робах (особливо при судомі), при грижі, як зміцнюваль­ний засіб та від похудання, а також як дуже поживний засіб.

Рекомендується змішувати цю каву майже порів­ну з зерном ячменю, жита, вівса й пшениці з додаван­ням також і цикорію (дикого, а не культурного). При­чому, зерно кожної з-цих злакових рослин, а також і жо­луді, треба підсмажувати, поки вони не почервоніють, але так, щоб вони не почорніли, а після цього змішати все; цикорій треба підсмажувати не на вогні, а в пічці, яку тільки що витопили і яка ще не вихолонула. Ця обережність необхідна, тому що цикорій легко за­ймається.

Такої складної кави в продажу не буває. В аптеках буває тільки жолудева або «злакова», здебільшого чор­на, тобто дуже перепалена, яка не має цілющих вла­стивостей.

Жолудеву каву рекомендується виготовляти самим.

Способи застосування. Склад жолудево-злакової кави:

жолудів очищених і потовчених на борошно . 30%,

ячменю (потовченого зерна)…………………….     20%,

•жита   (потовченого зерна)    .     .     .     .     .    10%,

вівса   (потовченого зерна)……………………….     10%,

коріння цикорію………………………………………….. 20%,

коріння кульбаби (для смаку,

не  обов’язково)……………………………………      10%.

Зберігати цю каву треба в ящику з пергаментним па­пером або краще в скляній і добре закупореній посудині. Вживати її треба, як звичайно: з молоком і цукром, а якщо можна,— то з медом.

Відвари кори: 1) для внутрішнього вживання: 10,0— 200,0; по одній столовій ложці, два—три рази на день;

2)          для зовнішнього застосування: 20,0—200,0;

3)          від опіків: 40,0—200,0, але краще мазь: одна час­тина згущеного відвару кори (а краще, якщо «горішків»галів, тобто наростів на листках) на 4 частини коров’я­чого масла або вазеліну..

Від пролежнів: дві частини дрібно порізаної кори ду­ба і одна частина бруньок чорної (запашної) тополі_ на 7 частин коров’ячого масла; настоювати в теплому місці всю ніч, вранці скип’ятити на легкому вогні, видавити ще теплим і злити в банку.

Leave a Reply