You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Цілющі властивості женьшеню

Женьшень — багаторічна трав’яниста рослина родини аралієвих, з надзвичайно цілющими властивостями.

Розмножується насінням. У однорічних рослин черешок має три невеликих листочки. Листки рос­лин старшого віку пальчастоскладні, кожен складається з п’яти еліптичних листочків. Стебло З—5-річних рослин заввишки 0,35—0,4 м і більше. Женьшень у культурі плодоносить з трирічного віку. З центру листкової розетки розвивається квітконос завдовжки 0,15—0,2 м, який несе су­цвіття — зонтик.

Плід — яскраво-червона, м’ясиста, завбільшки як горошина кістянка, здебільшого з 1—2 кісточ­ками. Корінь стрижневий з кількома розгалужен­нями білого або жовтуватого кольору, нерідко на­гадує фігуру людини. Стебло відмирає щороку, зимують кореневища і корінь.

Дикоростучий женьшень росте дуже повільно. Корені 5-річних рослин важать 1—2 г, 20—25-річ-них — 25—ЗО г. У культурі за сприятливих умов маса 5—7-річних коренів становить 60—150 г. Такі корені вже можна використовувати для ви­готовлення ліків.

Женьшень — тінелюбна рослина. Для нормаль­ного росту йому потрібно лише 12—25 % повного освітлення. Особливо згубне для рослини пряме сонячне світло полуденних годин, яке спричиняє опіки листків. Женьшень вибагливий і до аерації грунту.

Він добре росте лише на легких, багатих грунтах, які мають добру водопроникність. Тому обов’язковими умовами вирощування женьшеню є дренаж грядок та притінення рослин. На ділян­ках з близьким заляганням ґрунтових вод грядки для женьшеню створюють вище рівня землі на 0,5—0,6 м, з глибоким — основу грядок заглиблю­ють у грунт на 0,4—0,5 м при загальній глибині землесуміші 0,6—0,7 м.

Борти грядок обкладають шифером, відходами пиломатеріалів тощо. Для приготування землесу­міші беруть рівні частини верхнього шару родю­чого лісового грунту, 2—3-річного перегною, лист­кового компосту і гранітного відсіву або річкового піску. Можна також використати торфокришку (з низинного торфу).

Для притінення рослин над грядками створю­ють легкий каркас із стовпчиків і жердин зав­вишки 1,2—1,5 м, на який кладуть щити, виготов­лені з легких дерев’яних планок або плівки.

Пере­вагу слід віддавати плівковим покриттям, які добре захищають рослини і від опадів, що дуже важливо для процесу запилення і одержання якіс­ного насіння. Краще використовувати плівку чер­воного кольору.

1—2-річні корені женьшеню висаджують восени або навесні з площею живлення 10X20 см, 3— 4-річні —20X30 см, 5—6-річні — 30×40 см, 7— 10-річні і старші — 40—50Х60—70 см.

Щоб уникнути поширення грибних захворю­вань, корені пересаджують на нове місце не рідше як раз на 3 роки. При цьому їх дезинфікують 10— 15 хв у 0,5%-ному розчині марганцевокислого ка­лію.

Корені висаджують вертикально, заглиблюю­чи бруньку на 2—3 см нижче рівня грунту. Після садіння грядки поливають, а восени ще й укрива­ють на зиму листям волоського горіха, ліщини, липи або сосновою хвоєю.

Щоб прискорити проростання насіння, збира­ють недозрілі плоди, коли вони тільки починають буріти, відразу перемішують з вологим річковим піском і в капроновому мішечку закопують у грунт на глибину 7—10 см. Грунт систематично зволо­жують. У листопаді або рано навесені наступного року насіння висівають у грунт рядками на гли­бину 3—4 см з площею живлення 2—3×20 см.

При осінньому посіві грядки обов’язково вкри­вають сосновою хвоєю. З настанням весни її згрі­бають. Після появи сходів або проростків жень­шеню регулярно 2—3 рази на місяць розпушують грунт у міжряддях на глибину до 0,1 м, система­тично поливають.

Женьшень не переносить ні перезволоження, ні пересихання грунту. Не можна допускати в’янення рослин. Вологість грунту вважається нормальною, коли затиснена в руці жменя землі не злипається в грудку і через деякий час розсипається (а якщо злипається, то це означає, що грунт перезволожений).

При потребі рослини підгортають, що запобігає виляганню і поломці стебел. Мінеральні добрива не застосовують. Під перекопування вносять листковий перегній. При викопуванні і пересаджуванні рослин корені ре­тельно оглядають і обов’язково знищують уражені кореневою гниллю.

Грунт з місця, де росли хворі рослини, вида­ляють, а лунку дезинфікують попелом.

Женьшень терпить від грибних захворювань. Сходи уражуються фузаріозом (вилягання сходів). При виявленні захворювання грунт поливають 0,5%-ним розчином марганцевокислого калію або 0,1%-ним фундазолом з розрахунку 2 л на 1 м2. Як надземна, так і підземна частини женьшеню уражуються фітофторою.

Проти цього захворюван­ня рослини обприскують бордоською рідиною: пер­ший раз при появі проростків, коли листок ще повністю не випрямився, 0,5%-ною, а далі — при потребі через кожні 12—15 днів — 1%-ною.

Leave a Reply