You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Чорна бузина. Лікувальні властивості

Чорна бузина являє собою кущову рослину або невисоке дерево, яке розростається вшир. Належить до родини жимолостевих. Зустрі­чається як підлісок у листяних лісах і між чагарниками (особливо над річкою); розводять її в садах і парках на Україні та в Білорусії, на кладовищах, поблизу жител. Це звичайна і досить поширена рос­лина також Західної Європи і Західної Азії.

Стрижень гілок у чорної бузини білий, дуже м’який; листки су­противні, їхня гілочка звичайно складається з п’яти листочків; ли­сточки довгасто-яйцевидні, довгозагострені, нерівне пилчасті, мають неприємний запах; суцвіття велике, багатоквіткове, плоске, щитовид­не, на довгих квітконосах, після цвітіння звисле; квітки сидячі, дріб­ні, білі або жовтувато-білі, пахучі, пилинки у них жовті.

Плоди — чорно-фіолетові ягоди, з трьома-чотирма плоскими, довгастими, по-перечнозморшкуватими кісточками; м’якуш ягід темно-червоний. Цвіте чорна бузина в травні — червні, плоди дозрівають у липні — серпні.

В народній же медицині ця рослина має широке й різноманітне застосування, до того ж використовуються всі її частини: коріння,суцвіття,квітів і ягоди, а іноді й кора. В народі перш за все ціняться квігки чорної  бу­зини — як потогінний, протизапальний, кровоочисний, сечогінний і певною мірою проносний засіб.

Як потогінний засіб, ліки з чорної бузини охоче вжи-’ вають при бронхіті (а. хрипом у грудям і при катарах, при гарячці, ревматизмі, при артритах (ревматичних і по­дагричних), при самій подагрі і навіть при піску в нирках.

Препарати з чорної бузини застосовують також   як проносний засіб при запорі і як  болетамувальний засіб при сильному болі в животі. В останньому випадку кра ще робити відвар з молодого листя на меду або розво дити мед у відварі листя (братії одну столову ложку ме­ду на склянку відвару).

Зовнішньо препарати з чорної бузини застосовують для полоскання й примочок—при ангіні та всякому ін шому запаленні слизових оболонок, при хворобах очей і вух, при ревматичному болі та при опухах від подагри,| а також при гемороїдальних  шишках. Щоб зменшити біль, багато хто прикладає й свіже листя чорної бузини до хворих місць.

Ягоди й коріння чорної бузини як сечогінний, очис­ний і зміцнювальний засіб, рекомендується вживати при водянці, дизентерії, при слабкості шлунка й засміченні його, при хворобах нирок і сечового міхура, при діа­беті (сечовиснаженні), вони заспокоюють біль і різь у животі.

Крім того, відвар із коріння з листям і квітками вживають всередину проти неправильного обміну речо­вин (при шкірних хворобах), а ягоди з листям і квіт­ками — проти весняних хвороб, висипу й проносів з ко­ліками, а якщо в цей час з’являються кров’яні опухи на голові у дітей, то той же самий відвар дають їм всере­дину, а зовнішньо бузину застосовують, як при бишисі (див. далі в цій же статті).

Кора чорної бузини (разом з корінням) корисна для внутрішнього вживання: проти хвороб .нирок, водянки й діабету, але вважається ефективнішим при цьому корінь трав’янистої бузини( див. попередній номер).

Зовнішньо чорну бузину застосовують при бешихових запаленнях, для чого беруть дворічні пагони цієї росли­ни, видаляють (зіскоблюють) верхній сірий наліт кори, а очищену до деревини кору обпарюють окропом, а ще краще — гарячим конопляним молоком (див. у кінці статті), і кілька разів прикладають до уражених місць, поки потухне запалення.

Молоде листя чорної бузини, злегка відварене в мо­лоці, застосовують для лікування запалених, обпечених

З ягід чорної бузини для профілактичної мети добре варити повидло та киселі й вживати їх без усякого до­зування, а ще краще, якщо до зварених, потертих і про­ціджених ягід додавати меду по одній столовій ложці на одну склянку.

Особливо рекомендується додавати меду до відвару квіток бузини при всіх випадках вживання цього відвару.

Способи застосування. Цвіт чорної бузини (при всіх випадках) у формі відвару: 20,0—200,0, або одну столову ложку на склянку окропу; вживати всере­дину: по !/4 склянки (краще з медом), 3—4 рази на день, за 15 хвилин до їди.

Листя й коріння відварюють так само (20,0—200,0); вживати по одній столовій ложці, три рази на день. При відварюванні листя на меду на одну склянку відварюва­ного додають одну чайну або одну столову ложку меду.

Ягоди вживають у вигляді чаю, киселю, повидла або варення та сиропу. Сироп з ягід готують так: з парених ягід видавлюють сік, змішують його з готовим цукровим сиропом і кип’ятять (як готують цукровий сироп з лікар­ської рожі).

Коріння тільки саме відварюють рідко, а якщо з ньо­го й готують відвар, то так само, як і з листя.

Кору (з молодих пагонів) для внутрішнього вживан­ня відварюють так: беруть 6—8 г подрібненої кори (а порошку-з кори — 4—5 г) на дві склянки окропу, парять у духовці протягом 5—6 годин (а порошок — протягом 2—3 годин) і вживають по півсклянки, 5—б раз на день. Це особливо корисно при водянці, що тільки починає-І ться.

Сім’яне молоко, яке разом з корою чорної бузини за­стосовують зовнішньо, приготовляють так: добре розтер­те конопляне сім’я заливають киплячою водою (на дві частини сім’я беруть одну частину води), видавлюють під пресом і, поки воно ще гаряче, обпарюють ним кору бузини (для протибешихових примочок).

Leave a Reply