You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Черемха звичайна

Дерево або кущ, оспіване в народній творчості предків, широковідоме своїми запашними, зібраними у звислі грона, білими весняними квітами. Цвіте у травні, плоди дозрівають у червні. Кора сіро-чорна, молодша – з добре помітними білувато-сірими сочевичками. Молоді гілки опушені. Плід — кістянка, 5—10 мм у поперечни­ку, блискучо-чорний, зрілий — солодкий, в’яжучий.

Су­шені ягоди зморшкуваті, часом з білим цукристим нальо­том (не плутати з пліснявою, що буває при поганій сушці). Поширена в лісовій і лісостеповій зонах, у воло­гих лісах, серед кущів. Багато її в західних областях України. Часто культивують при садибах.

Використовують молоду кору, квіти, листя, плоди. Кору заготовляють в пору весняного сокоруху, квіти і листя — окремо під час цвітіння, плоди — тільки зріли­ми. Сушать спочатку трохи на сонці, потім у затінку. Якщо ж сушать «при вогні», то при температурі до 40 °С.

У м’якуші плодів (також у корі і листях) містяться дубильні речовини — до 15 %, сахароза — до 5 %, анто­ціани (барвники), органічні кислоти (яблучна, лимонна), в тому числі вітамін С, флавоноїди (рутин, ізокверцитин), ефірна олія. В ядрах кісток — жирна олія і гліко­зид амігдалін (до 1,5 %), що при гідролізі розпадається на синильну кислоту (сильна отрута!), бензальальдегід і цукор глюкозу.

В листях, крім дубильних речовин, є до 250 мг% вітаміну С, ефірна олія. Амігдаліну най­більше у корі (до 2 %) і в насінні (до 1,8 %). Є він також і у листях та квітах. Аромат рослини зумовлений також наявністю глікозиду прунзин.

Всі, особливо пошкоджені, свіжі частини, а передусім листя, виявляють сильну фітонцидну дію, а також інсек­тицидну: вбивають комах (мух, ґедзів, комарів).

Сушені плоди черемхи застосовують перш за все як в’яжучий засіб у випадках проносів неспецифічного характеру і при шлункових розладах — як самі по собі, а ще краще у сумішах з ягодами чорниці.

При колітах, дизентерії, поносах, а також при вираз­ковій хворобі шлунка та 12-палої кишки: одну столову ложку сушених плодів заливають склянкою кип’яченої води, кип’ятять на слабому вогні хвилин 3—5, дещо настоюють і п’ють теплим по чверті склянки 3—4 рази за день до їжі (при проносах 3—4 рази за день, для ліку­вальних цілей 2—3 рази за день).

Дехто в народі віддає перевагу не відварові, а настоєві ягід — 2 столові ложки на 0,5 літра перевареної води кімнатної температури протягом 6—8 годин, по півсклянки 3 рази на день за півгодини до їжі. Свіжі ягоди вживають по півсклянки тричі на день до їжі.

4—5 китичок свіжих квіток (або пів столової ложки сушених) настоюють протягом ночі в 1 склянці переваре­ної води кімнатної температури і цим настоєм роблять примочки на запалені очі (кон’юнктивіт). За відсутністю квітів це ж саме роблять з свіжих (4—5 листків) або су­шених: 1 столова ложка на 1 склянку кип’ятку.

Настій з висушеного травневого листя (1,5 столові ложки на півлітра окропу) п’ють по півсклянки за хви­лин 20 до їжі, ковтками, два рази на день при бронхіті, туберкульозі легень. Таким же настоєм (або короткочас­ним відваром) полощуть порожнину рота (запалення, ангіна), обробляють нагноєні рани.

Вживають і кору з молодих гілок, зібрану ранньою весною. Беруть чайну ложку сухої подрібненої кори на

250 мл води, варять в емальованій каструльці на слаб­кому вогні хвилин 3—5, відціджують у банку або термос і приймають по 1—2 столовій ложці 3—4 рази на день при гарячці, пропасниці, ревматизмі, а також як сечо- і потогінне. Не слід завищувати дози! Відвар кори викори­стовують зовнішньо проти вошей та мух.

При трихомонадному кольпіті роблять промивання і спринцювання відваром листя і квіток з 3—4-х столових ложок на 1 л води: варять 3—5 хвилин на малому вогні, знімають, настоюють, проціджують.

Плоди черемхи використовували (настій на кип’ятку) для виготовлення киселів, підфарбовування соком кон­дитерських виробів. Використовують сушені ягоди че­ремхи для начинки пирогів, додають порошок з сушених ягід в борошно для ароматизації тіста.

Мій запис зроблений у Південному Поліссі — розмова бабуні-травниці з хворою дівчинкою: «Пироги з черем­хою їла?» — «їла».— «Багато?» — «Смачні, а я з робо­ти… Зголодніла була».— «Блювала?» — «Ні».— «Це гірше, візьми запар і випивай потроху (це була м’ята і ще щось), а матері скажи, щоб не товкла ягід черемхи на пироги, а тільки їх розмочувала у теплій воді. Пий тепер ще молоко побільше!»

Сушені ягоди на пироги (начинку) не треба товкти. Товчуть на «муку» тільки для присмачення тіста, отож небагато. Зайві кількості амігдаліну, що є у насінні черемхи, затруїли дівчину. Молоко — антідотум на отруту. Просто! — а знати треба.

Плоди черемхи входять до складу аптечних проти-поносних чаїв. Лікувальну сировину черемхи (квіти, кору, листя, плоди) зберігають окремо, сухими, в короб­ках, мішечках.

Строк зберігання — до 2-х років.

Leave a Reply