You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Бузина травяниста. Лікувальні властивості

За своїм ботанічним визначенням трав’яниста бузина схожа на чорну бузину, але відрізняється від неї гострим і неприємним запа­хом та пилинками в квітках, які у трав’янистої бузини червоні, а не жовті, як у чорної бузини.

На Україні трав’яниста бузина росте переважно на Правобереж­жі та в західних областях України — при дорогах, на вигонах, засмі­чених місцях, по ярах, часто утворює зарості, трапляється на бере­гах струмків, любить глинястий грунт. Щоб не трапилося помилки, наводимо докладний ботанічний опис трав’янистої бузини.

Це багаторічна трав’яниста рослина у вигляді куща, заввишки 60—150 см, з прямим гіллястим борознистим стеблом та білим стриж­нем. Листки у неї непарнопірчасті, з 5—9 довгасто-ланцетними пил­частими загостреними листочками.Прилистки листковидні, ланцетні, також пилчасті. Суцвіття — плоска, щитовидна, прямостояча волоть з трьома головними гілочками. Квіїки дрібні, з пелюстками, всереди­ні білими, ззовні — рожевуватими та з червоними пилинками. Цвіте в червні — липні. Ягоди чорні, дозрівають у серпні — вересні.

Вся рослина (а не саме тільки листя, як у чорної бузини) має специфічний неприємний запах.

Усі частини цієї рослини отруйні і тому  потрібне суворе дозуван­ня ліків.

Застосовують трав’янисту бузину тільки в народній медицині. Ліки з коріння цієї рослини (при внутрішньо­му вживанні їх) досить сильний сегочінний засіб, який рекомендується при запаленні нирок (при нефритах) і головним чином при водянці, спричиненій хворобою ни­рок, при водянці очеревини та серцевої сумки, в будь-якій стадії цього захворювання, а не лише тоді, коли во­но ще тільки починається.

Корисний корінь трав’янистої бузини й при різних хворобах сечового міхура, а також і при діабеті, частіше в поєднанні з іншими травами, які мають подібну дію на організм.

Листя й цвіт цієї рослини рідко, а ягоди й зовсім не застосовують.

Способи застосування. Відвар дрібно по­різаного коріння: дві чайні ложечки на склянку окропу; вживати по одній столовій ложці, три рази на день. Але краще вживати у формі такої настойки: 20 г подрібне­ного коріння на 100 г спирту або горілки; настоювати, як звичайно, — протягом 8 днів у теплому місці. Спиртову настойку вживати по 15 крапель, а горілчану — по ЗО кра­пель, три рази на день.

Leave a Reply