You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Буяхи

Народні назви: гонобобель, лохина, п’яниха, дурниха.

Багаторічна рослина, розгалужений кущик або кущ. Пагони прямостоячі, округлі, молоді гілки дещо волохаті, листки ланцетні або видовжено обернено­яйцевидні, зісподу сизо-зелені з виступаючими жил­ками. Квітки правильні, з білим або рожевим віночком, по 1—2 у пазухах листків.

Плоди — сині, з сизуватою поволокою ягоди, подібні до ягід чорниці, але більші за них (до 1,5 см у діаметрі). Сік ягід світлий, м’якуш зеле­нуватий, з дрібними ясно-коричневими насінинами. Смак ягід слабосолодкуватий. Форма ягід може бути округла, продовгувата, грушовидна тощо.

В Україні росте у вологих соснових, рідше дубово-соснових лісах, на торфяних болотах, між кущами, в чагарниках, пере­важно у Волинській, Рівненській, Житомирській, Київ­ській та Сумській областях. У США культивують виве­дені сорти з великими ягодами. Посадки її дають до 60 тис. тонн ягід у рік.

З медичною та оздоровчою метою заготовляють ягоди, а для лікувальних — і листя. За твердженням спеціалістів-дослідників, тільки на Далекому Сході та у Захід­ному Сибіру можна заготовляти понад 300 тисяч тонн її ягід. Буяхи вважаються цінним полівітамінним харчо­вим (у тому числі й для діабетиків) продуктом як свіжі, так і сушені. У ягодах міститься 6,0—8,5 % цукрів (із них 3,3—4,8 % фруктози, 2,8—3,3 % глюкози та 0,1— 0,5 % сахарози); пектинові речовини (0,3—0,5 %), прото­пектини (0,15—0,33 %), розчинні пектини (0,18—0,21).

Нагадую: пектини — важливий продукт для мешканців радіаційної зони, але не в ній заготовлений! Крім того, органічні кислоти (1—1,4 %), клітковини (1,2—1,4 %), вітаміни аскорбінової кислоти (25—59 мг/100 г), 3050— 3540 мг/100 г антоціанів, 144—174 мг/100 г катехінів, 0,25 мг/100 г каротину, 0,28мг/100 г нікотинової кисло­ти, 0,02 мг/100 г тіаміну, 0,51 мг/100 г калію, 6 мг/100 г натрію, 16 мг/100 г кальцію, 7 мг/100 г магнію, 8 мг/100 г фосфору, 17 мг/100 г заліза, 1—1,1 мг/100 г азотистих речовин; барвники 0,28—0,34 мг/100 г. В листках знай­дені дубильні речовини, флавоноїди (гіперозид, грайано­токсин, кверцетин — 3-галактозид), безазотні екстрак­тивні речовини (20,0—56,2 %).

В народі свіжі ягоди буяхів використовують для виго­товлення вітамінних оздоровчих напоїв, як жарозни­жуюче, а відвар або настій із сушених ягід — при лихо­манці, як протизапальне. Це відомий протицинготний засіб. З ягід готують вина, вареники, киселі, викори­стовують для начинок. Напари (настої) або відвари су­шених ягід вживають при поносах, дизентерії, коліті, ентериті як в’яжуче. Відвар з листків та молодих гілок — як легкопроносне і як зміцнюючий засіб, що покращує обмін речовин в організмі.

У народі відваром висушених гілок з листям (чи з сухих ягід) обробляють опіки, висипи та оприщення на шкірі; полощуть ясна при кровотечі і запаленні.

У фітотерапевтичній літературі є вказівки про доціль­ність вживання відвару гілок з листям при хворобах серця (аритмія, стенокардія), при пієліті (запаленні нир­кових мисочок); він же, але із ягід, діє глистогінно. Крім того, настій або відвар листків вживається при діабеті.

Внутрішньо приймають відвар з 2-х столових ложок листя з молодими гілочками на півлітра води (варять 5 хвилин). Настоюють до вистигання. П’ють по пів­склянки тричі на день.

Є свідчення й про те, що ягоди буяхів, в які випадково при зборі попали гілочки отруйного багна, мо­жуть набути його характерного запаху. Часом буяхи, що ростуть поряд з багном, самі стають токсичними. Тому і гілки, й листя, і ягоди буяхів слід заготовляти з екземплярів рослин, що ростуть окремо, тобто на пев­ній віддалі від рослин багна.

Листя, гілки з листками та сушені ягоди зберігають окремо у паперових пакетах та в скляних банках чи в бляшанках. Строки збереження листя — 2 роки, ягід – до 3 років.

Leave a Reply