You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Буквиця лікарська

Багаторічна трав’яниста рослина з прямим шерстистим стеблом, заввишки 20—90 см. Навесні з кореня виростає пучок листків на довгих черешках і 1—3 довгих стебла. Листки довгасто-яйцевидні, при основі серцевидні, зарубчасті, звичайно волосисті, верх­ні майже сидячі. Квіти червонувато-пурпурові, зібрані кільцями в пазурах верхніх листків.

Кільця ці поступово до верху стебла зближуються в густе колосовидне су­цвіття. Запах рослини досить відчутний, своєрідний; смак солонувато-гіркий. Росте в лісах, серед кущових заростей, по луках, горбах і в гаях, на лісових посадках, прилісових дорогах, на сільських кладовищах. Поширена повсюдно.

Збирають листки, цілі стебла з листками і квітами під час цвітіння; корені — в рідких випадках як блювотний засіб.

В надземній частині виявлені слизисті речовини, ефір­на олія, гіркі та дубильні речовини, алкалоїди. Дубиль­них речовин до 12 %, амінових сполук до 0,5 %, серед яких бетаїн, стахідрин, турицин, холін, гіркі сполуки.

В офіційній медицині не застосовується. У народній – буквицю вживають насамперед при хворобах печінки й жовтяниці — як окремо, так і в сумішах. Крім того, використовують при поганому шлунковому травленні, при кольках у кишечнику та жовчних шляхах, запа­леннях нирок і сечового міхура (особливо в зборах трав), також при бронхітах, бронхіальній астмі; кашлюку у дітей; включають у ревматично-подагричні збори; вжи­вають при болях голови, в сумішах трав при гіпертонії; як засіб, що зміцнює нервову систему, навіть при епі­лепсії.

Буквиця діє відхаркувально, діє як легке проносне. Листки і стебла іноді викликають чхання. Приймають її в напарах і відварах до 20,0 г на 1 л води, а також у порошку з листків від 1 до 3 г на 4 прийоми на день.

При кровотечі з легень п’ють щодня по 2 чарки (до 30,0 г) такого відвару з буквиці: на 1 склянку води бе­руть 2 столові ложки портвейну і одну столову ложку дещо подрібнених листків буквиці. Кип’ятять 5 хвилин від початку закипання (на слабому вогні), відставляють і ще напарюють під прикриттям до остигання. Прийма­ють холодним.

При ішіасі п’ють по 3 склянки на день відвару з такої суміші: листків буквиці — 50,0 г, гілок полину боже дерево—35,0 г, листя бобівника-20,0 г, квіток бузини чорної— 40,0 г. Цієї суміші беруть 3 столові ложки на 1 л окропу, парять протягом ночі в духовці, вранці кип’ятять хвилин 5.

При цьому натирають хворе місце такою сумішшю: мурашиного спирту — 4 столові ложки, спиртової настойки порізаних плодів каштана — 3 столові ложки, спиртової настоянки насіння блекоти (сильна отрута!) — 2 столові ложки і 1 ст. ложка камфорного масла. Після натирання руки треба (бо отрута) добре промити з милом.

Стверджується, що буквиця лікарська має протибак­теріальні властивості до антибіотико-резистентних рас, зв’язує бактеріальні токсини. Зовнішньо п’ятихвилин­ним відваром з 2-х столових ложок на 1 1/2 склянки роблять примочки на уражену шкіру з нагноєннями, на ураження грибком, компреси на чиряки.

У зборах з ін­шими рослинами (або саму буквицю) у формі відвару використовують для компресів на варикозні місця (гулі вен) з виразками. У відварі з буквиці вимочують ноги при сильній пітливості. Настоєм 2-х столових ложок на 0,5 л окропу роблять примочки на місця, вражені сухою екземою, при псоріазі і нейродермітах. Внутрішньо ре­комендується 5 хвилинний відвар з 1/2—1 ложки трави, пити по 1/4—1/3 склянки двічі на день; для дітей та моло­ді при поносах 1—3 столові ложки відвару.

Препарати трави буквиці при внутрішньому прийманні в експерименті викликають довгочасне підвищення тону­су мускулатури матки і одночасне почастішання її ско­рочення. Екстракт буквиці (рідина) застосовується при субінволюції матки після пологів та абортів, при функ­ціональних маточних кровотечах запального характеру, кровотечах на грунті фіброміом по 20—40 крапель З—4 рази в день.

Отже, наука не відмовляється сьогодні від викори­стання буквиці.

Протипоказана вона при вагітності.

Висушені листки і верхівки стебел з суцвіттями букви­ці зберігають у коробках, викладених папером (до 2 ро­ків).

Leave a Reply