You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Багно звичайне. Лікувальні властивості

Багно звичайне — кущова рослина з родини вересових.Заввишки багно звичайне досягає півтора метра. Молоді гілки в цієї рослини іржаво-повстисті (знизу), листки — іржаво-зелені, з бурою підкладкою, чергові, лінійно-ланцетні, з загнутими донизу краями.

Квітки зібрані вгорі в зонтик, білі або рожеві, з сильним ароматичним запаморочливим запахом, який у тиху жарку погоду може спричинювати головний біль. Плоди — пониклі довгасті коро­бочки з пятьма стулками, які тріскаються від основи й викидають з себе довгасте насіння бурувато-золотистого кольору.

Збирають траву цієї рослини в травні — червні, висушують її в тіні й зберігають її добре заклеєною (щоб з неї не вийшла ефірна олія) у щільно закритій посудині або, якщо в ящику, то з провоще­ним папером.

З багатьох хімічних речовин, які містить у собі ця рослина (ериколін, арбутин і фітонциди, за Токіним), треба відзначити й виділити отруйну ледум-камфору й вяжучу ледум-дубильну кислоту. «Ледум» додано до цих загальних назв хімічних речовин, щоб зазначити, що вони містяться саме в цій рослині.

Лікувальне застосування цієї рослини досить широке й різноманітне, але при внутрішньому вживанні препара­тів з неї треба бути обережним і не допу­скати вживання одно­разової дози, більшої за 0,5 г в порошку або за одну столову ложку у відварі, тому що рос­лина дуже отруйна, траплялися випадки от­руєння тварин, коли вони поїдали цю рос­лину.

Застосовували цю рослину в медичній практиці як відхарку­вальний засіб при каш­лі і особливо при кок­люші та при бронхіаль­ній астмі (при мокро­тинній ядусі), але най­частіше — при лікуван­ні мускульного та су­глобового ревматизму як внутрішній засіб.

Зовнішньо ліки з неї застосовували при гри­пі та всяких запален­нях слизової оболонки носа (при гострому реніті) у ви­гляді 10%-ного розчину витяжки в лляній олії або про­сто у вигляді відвару в олії, хоч би і в соняшниковій.

У народній медицині, крім усіх вищезазначених ви­падків, відвар з цієї рослини вживається всередину при дизентерії, золотусі, малярії, від туберкульозу легень та в усіх інших випадках, які потребують енергійної боро­тьби з хворобою.

Як зовнішній засіб, мазь із цієї рослини застосовують  від ревматичної ломоти (для втирання), при шкірних хворобах, при корості та від гнид і вошей.

У деяких місцевостях України цю рослину вважають корисною також і за те, що вона замінює собою нафталін (від молі), який відстрашує комах і відганяє блощиць, за що її й називають у народі блощинником.

Корисна ця рослина й у ветеринарній практиці, особ­ливо для лікування свиней при епідемічних захворюван­нях, корів — від здуття живота і коней — від колік після обпою.

Про наркотичні властивості цієї рослини можна су­дити хоча б з того, що за старих часів у шинках її клали в пиво і горілку, щоб ті, хто п’є, дужче спивалися й одур­манювалися.

Способи застосування. Відвари:

простіш відвар багна звичайного 10,0—200,0; вживати по одній столовій ложці, 3—4 рази на день;

1-а суміш: багна 10,0 (дві чайні ложечки), кореня ро­жі лікарської 25,0 (п’ять чайних ложечок) змішати, зава­рити на літрі окропу й настоювати протягом 10—15 хви­лин; вживати по одній столовій ложці через кожні дві години при слабкості кишечника та при дизентерії;

2-а суміш: багна — 10 частин, підбілу — 20 частин, кореня рожі лікарської — 20 частин; дві чайні ложечки цієї суміші заварити в склянці окропу, настояти протягом 20 хвилин, процідити й пити по пів­склянки,    3—4    рази    на    день    (як    відхаркувальний засіб).

Витяжка -на олії: згущеної до половини витяжки баг­на звичайного або його екстракту взяти 1,0 на 9,0 лляної або соняшникової олії, проварити й попарити в духовці протягом кількох хвилин. Цю оліййу витяжку можна вно­сити в ніздрі по одній—дві краплі, два рази на день при грипі, гострому нежиті та при інших запаленнях носа; можна також вживати її для втирання як болетамуваль­ний засіб:

3-я суміш: трави багна звичайного 25 г і кропиви жалкої дрібної 15 г заварити на літрі окропу; вживати по півсклянки, 5—6 раз на день при простуді, ломоті, рев­матизмі та бронхіальній астмі, при кашлі та задишці. Після двотижневого такого лікування хворі цілком ви­ліковувалися від астми.

Мазь від ломоти в кістках, від корости та від вошей:

багна звичайного, листя…………………………. 150 г,

чемериці білої, коріння………………………….. 150 г,

свинячого жиру .      .      .      …      .      .      500 г;

все це змішати, поставити в духовку на ніч і процідити. Порошок від молі та  блощиць:   товкти  траву багна звичайного в ступці, поки вона не потовчеться на бо­рошно, а потім просіяти на густе сито.

Leave a Reply