You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Арніка гірська. Лікувальні властивості

Це багаторічна рослина з родини складноцвітних). По­ширена вона в західних місцевостях Білорусії та України, а також у Литві й Латвії та на Карпатських горах. Відповідно до своєї на­зви (гірська), вона росте здебільшого на горах, але іноді й по лісових луках.

Стебло в цієї рослини прямостояче, заввишки ЗО—60 см, залози­сто-пухнасте, гіллясте, але тільки вгорі. Листки супротивні, довгасто-обернено-яйцевидні; прикореневих листків — від 4 до 6, стеблових — 2; самі верхні листки дуже дрібні. Кошики для квіток великі, з війчастим квітколожем і з одно- дворядною обгорткою, квіт­ки оранжеві. Плоди — пухнасті сім’янки, завдовжки 6—8 мм. Коре­невище коротке, товсте.

Заради ефірної олії та дубильних речовин гірську арніку застосовували в науковій медицині у вигляді від­вару, а більше у вигляді на­стойки для внутрішнього вживання — як заспокійли­вий і протиспазматичний за­сіб (при спазмах кровонос­них судин).

Ліки з гірської арніки застосовували також в аку­шерській практиці та в ін­ших випадках лікування жі­ночих хвороб: при недостат­ньому відновлюванні матки після родів та при всяких за­пальних захворюваннях ста­тевої сфери — не тільки як заспокійливий, але й як кро­воспинний засіб.

Зовнішньо застосовують здебільшого настойку з цієї рослини (у відношенні 1:10) як кровоспинний і затягу-вальний засіб при свіжих ра­нах, а більше як заспокійли­вий і пом’якшувальний засіб при забиттях

У народній медицині гірську арніку застосовують, як і раніше, досить широко. Всередину ліки з неї вживають при бронхіті й набряку дихального горла (одночасно з полосканням), при слабкості шлунка, при подагрі, грипі, хворобах серця, при судомі, епілепсії, струсі мозку та апо­плексії (крововиливі в мозок), а також як сечогінний засіб.

Зовнішньо препарати з цієї рослини застосовують як сильний кровоспинний засіб навіть при великих поранен­нях, при забиттях і опухах (кров’яних), при неврологічному болі, особливо зубному, при паралічі та в інших подібних випадках.

Способи застосування. Відвар: 10,0—200,0; по одній столовій ложці, три рази на день (до їди).

Настойка саморобна, її роблять звичайно з 100 г кві­ток гірської арніки на 1 л 70%-ного спирту або горілки.

В гомеопатичних аптеках є й готова настойка з цієї рослини, приготована з її кореневища й свіжої квітучої трави.

Доза: спиртової настойки — по ЗО—40 крапель, а го­рілчаної — по 60—70 крапель, три рази на день.

Зовнішньо настойку застосовують не розведеною як подразливий і відтяжний засіб, а в інших випадках її треба розводити у відношенні 1 : 10.

Leave a Reply