You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Адокса мускусна

Невеличка (5—15 см) трав’яниста багаторічна рослина, з повзучим кореневищем, укритим м’ясистими лусковидними листочками, з трійчастоскладними, довго-черешковими прикореневими листками. Стеблові листки супротивні, трійчастонадрізані.

З пазух прикореневих листків виростають короткі (до 10 см) жовтувато-зелені стебла. Квітки зібрані в головчасте суцвіття з 5—7 кві­ток на верхівці стебла. Віночок 4-роздільний; у бокових квіток — 5-роздільний. Плід — кістянка. Зустрічається частіше сукупностями в лісах, у вогкува­тих долинах. Поширена майже на всій Україні, крім Степу і Криму.

Рослина має слабкий мускусний запах. У траві містя­ться дубильні речовини, кавова і р-кумарова кислоти, лактон; у коренях — ефірна олія.

Рослина неофіціальна.

Лікувальне вживання, за моїми даними, в народі не дуже поширене. Зібрані весною свіжі рослини разом з коренем миють у чистій воді, просушують на повітрі.

Такою масою, не гаючись, обкладають (і обв’язують) рани, в тому числі гнійні, запущені. Зібрані влітку корені миють і сушать. Настоєм з 2—3 столових ложок (по­дрібнених коренів) на склянку окропу протягом 2—З годин (краще у термосі) полощуть, обмивають гнійні ра­ни і роблять примочки (компреси) на 4—5 годин чистою ганчіркою (краще марлею), змоченою у настої.

Зберігають сушені корені у коробках, що щільно за­криваються.

Зберігають до наступної осені (до свіжих).

Leave a Reply