You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Прання кольорової білизни

Пофарбовані речі перед пранням треба старанно розсортувати по кольорах, враховуючи при цьому міцність фарби. Щоб узнати, чи фарба линяюча, треба кінець речі опустити у воду або в миль­ний розчин. Міцність фарби можна також визначити, якщо потерти тканину кусочком білої сухої або вологої ганчірки.

Речі з неміцною фарбою треба прати обережно. Щоб уникнути зафарбування, кольорову білизну різного забарвлення треба ві­докремлювати не лише при пранні, а й при полосканні, викручу­ванні, зберіганні в мокрому вигляді перед сушінням.

При пран­ні не треба застосовувати дуже багато лугу або мила, яке містить вільний луг, а також не треба дуже нагрівати. Луг звичайно бе­руть у кількості, необхідній для пом’якшення води, тобто в 3 —4 рази менше, ніж для прання білої білизни.

Замість соди можна застосовувати суміш, яка складається з кальцинованої і двовуглекислої соди (1 : 1), буру або нашатирний спирт (як при пранні шерстяних і напівшерстяних речей).

У дея­ких випадках, коли при пранні спостерігається сильне пофарбу­вання мильної рідини, застосовують кухонну сіль, якої добавляють до мильного розчину в невеликій кількості (близько 5 г на 1 л води).

Для прання речей з неміцною фарбою застосовують нові миль­ні речовини (сульфонол, порошок «Новость», «Універсол», а та­кож мильний корінь). Кольорову білизну спочатку замочують при температурі 20—30°.

Звичайну кольорову білизну (плаття, сорочки, трикотаж, костюми і т. д.) перуть при температурі від 40 до 60°, залежно від забрудненості білизни і міцності фарби.

Особливу увагу треба звернути на полоскання кольорової бі­лизни після прання, оскільки на ній не так добре помітні забруд­нення, що залишилися, сліди мила і лугу.

Залишки мила і лугу інколи виявляються після сушіння білизни у вигляді білих плям. Якщо після прання колір випраної речі дуже змінюється від дії соди, то річ треба обробити слабим розчином оцту (1 чайна ложка на піввідра води).

Tags:

Leave a Reply