You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Макіяж

Кожна жінка може стати гарнішою, ніж її обдарувала природа, коли вона володіє мистецтвом користування гримом. Грим допомагає зберегти власну індивідуальність. Якщо цього вдається досягти — це вже є ознакою доброго смаку.

Існує два види гриму: професіональний і косметичний. Професіональний застосовують актори кіно, театру, теле­бачення, цирку та ін. Він буває найрізноманітнішим: один — для кольорових кінофільмів, другий — для чорно-білих й т. д. Існує спеціальний грим для історичних і сучасних фільмів, фільмів-портретів тощо.

Косметичний грим ми використовуємо в побуті. Кожний добирає його за власним розсудом після критичного аналізу свого обличчя.

Майстерний, непомітний грим потребує чималих зусиль, але з набуттям навичок займає зовсім небагато часу.

Найголовніше — почуття міри. Грим не повинен змінювати вираз обличчя, бути дуже кричущим.

Надто яскравий грим часто робить обличчя вульгарним, а іноді й просто комічним.

Грим не замінить щоденного догляду за шкірою обличчя, не сховає хворобливої зовнішності, різних висипань, лущення та ін. Тому, бажаючи добре виглядати, потрібно з дитинства слідкувати за чистотою шкіри і доглядати за нею, а шкірні захворювання лікувати.

З якого віку застосовувати грим? Навряд чи можна однозначно відповісти на це запитання. Звичайно, що красу підкреслюють, коли вона починає в’янути. Шко­ляркам навряд чи потрібно користуватись гримом, та це деякою мірою й шкідливо — чим молодша і ніжніша шкіра, тим чутливіша вона до різних хімікалій, з яких виготовляють фарби.

Губи від користування помадою стають блідими, тріскаються, шкіра обличчя від пудри пересихає, лущиться, вії від туші рідшають.

Характер гриму жінки, яка працює, повинен відповідати її професії. Безглуздо виглядає сильно нафарбована жінка-лікар, санітарка, спортсменка. Вони, звичайно, можуть підфарбовуватись, але лише злегка.

І, навпаки, продавцям, косметичкам, перукаркам, обслуговуючому персоналу в готелях потрібно на робочих місцях мати такий вигляд, ніби вони збираються на якесь свято. Акторкам, особливо популярним, не завадило б і в житті прагнути підтримувати той стандарт краси, елегантності й витонченості, який глядачі звикли бачити у них на екрані чи на сцені.

Немає сумніву, що подібні навички сприятливо позначились би на їхній професійній майстер­ності. Гарна, але незадовільно загримована жінка може мати безбарвний, буденний вигляд. У цьому випадку гримом її зовнішність лише програє. Разом з тим грим здатний навіть негарне обличчя зробити привабливим, симпатичним, привітним.

Як і будь-яка мода, з часом способи гримування змінюються. Разом з цим змінюються й деталі інди­відуального гриму.

Деякий час були модними штучні вії та перуки, сильно окреслені очі й тонко вищипані брови. Нині це все відійшло в минуле. Форма брів стала природнішою, рум’яна — яскравішими і лежать на щоках оформленими плямами, все частіше використовують яскраву помаду.

Наслідуючи моду при гримуванні, слід брати з неї лише те, що найбільше до лиця. Адже те, що гарно виглядає на приятельці чи на незнайомій жінці, може зробити ваше обличчя потворним. Ось чому добирати моду слід строго індивідуально.

Жінка, в якої добрий смак, завжди й в усьому керуватиметься почуттям міри. Вона не користуватиметься губною помадою, лаком для нігтів чи тінями для повік, які їй не пасують. Можливо, іноді вона й дозволить собі змінити зачіску. Досягнувши певного віку, така жінка не буде одягатись і гримуватись, як молода дівчина, однак, незважаючи на роки, вона йтиме в ногу з модою.

Гримувати обличчя слід у такій послідовності: очистити обличчя, вкрити крем-пудрою чи рідкою пудрою (вдень не обов’язково), потім рум’янами, припудрити сухою пудрою, пофарбувати брови, нанести тіні на повіки, підкреслити краї повік, пофарбувати вії тушшю, обвести контури губ і нафарбувати їх помадою.

Перш ніж приступити до гримування, обличчя і шию слід вимити водою з милом і очистити лосьйоном, рідким кремом чи туалетним молоком.

Суху шкіру краще очищати перевареною і охолодженою сумішшю з рівних частин рослинної олії, води і молока, а також рідким кремом.

На очищену шкіру наносять крем, який не дає можливості частинкам гриму проникнути в пори шкіри. Крем вибирають залежно від типу шкіри; якщо шкіра суха і швидко всмоктує крем, його наносять двічі з 10-хвилинною перервою для кращого всмоктування.

Рум’яна освіжають колір обличчя, їх випускають рідкі, компактні та у вигляді порошку. Рум’яна використовують не лише для освіження кольору обличчя, а й для виправлення його форми. Коли обличчя худе, рум’яна наносять на щелепи і потім розтушовують їх у напрямку до скронь.

Якщо обличчя кругле, покривають рум’янами щелепи ближче до носа і розтушовують донизу. При видовженому обличчі щелепи покривають рум’янами повністю. Коли обличчя звужене доверху, а внизу розширене, рум’яна накладають на краї щелеп і розту­шовують донизу, до щелеп.

Якщо обличчя квадратне, рум’яна наносять ближче до вух і розтушовують у напрямку до щелеп. Рідкі чи кремоподібні рум’яна наносять поверх крему чи крем-пудри, а порошок — між двома шарами пудри чи поверх пудри.

Пудру випускають у вигляді крем-пудри, рідкої пудри і порошку. Вдень рекомендується застосовувати пудри-порошки, оскільки крем-пудра і рідка пудра швидко забивають пори обличчя і перешкоджають диханню шкіри. Високоякісна пудра-порошок запобігає потраплянню на шкіру пилу та бруду.

Крем-пудру і рідку пудру наносять на все обличчя до меж волосся і шиї. Не слід пудрити нижні повіки, тому що це підкреслює зморшки.

Пудру-порошок наносять на обличчя в такій послі­довності: щоки, лоб, підборіддя, ніс. Надлишки її видаляють чистим ватним тампоном. Щоб підправити форму обличчя, слід користуватись пудрою двох тонів: світлого і темного.

Перший шар пудри повинен бути світлішим, ніж другий. Наприклад, якщо обличчя квад­ратне, темнішою пудрою покривають проміжок від вух до підборіддя; якщо обличчя трикутне, темнішу пудру наносять на шию, щелепи, підборіддя; якщо обличчя вузьке і довге — темнішим роблять підборіддя.

Довгий ніс зримо скорочується, коли його нижню і верхню частини пудрити темною пудрою і, навпаки, ніс «видов­жується», коли його середину припудрити світлою пудрою, а крила носа — темною. Щоб обличчя не дуже вирізнялось, слід пудрити шию і вуха.

Потім приступають до гримування очей. Перш за все в шкіру брів легко вбивають кінчиками пальців поживний крем. Потім підправляють форму брів. Найкращий вигляд мають дугоподібні брови, вища точка яких відповідає місцю зіниці, а далі брови звужуються.

Низько опущені кінці брів, а також дуже вузькі брови надають старішого вигляду, високо підняті дуги брів роблять обличчя здивованим, зсунуті до носа брови — похмурим. Прямі брови розширюють обличчя, кутасті — звужують.

Зайві волоски видаляють пінцетом у напрямку їх росту, при цьому шкіру брів слід злегка натягнути. Цю процедуру необхідно повторювати частіше, тоді вона буде менш болючою. Не можна підбривати брови — після цього волоски відростають жорсткіші.

Після випрямлення  форми брів  на них  наносять крем і підфарбовують олівцем Чорний олівець пасує лише брюнеткам, в інших він загострює риси обличчя і надає старішого вигляду.

Бажаючи зробити очі яскравішими й виразнішими, на повіки можна нанести тіні. Вони повинні поєднуватися з кольором очей, але в кожному випадку слід брати до уваги колір одягу та прикрас. Якщо колір вибрати важко, завжди можна використати сіро-сріблясті тіні, які пасують до кожного обличчя.

До синіх і сірих очей більше пасують сині, сріблясті, сірі тіні, до карих — зелені, до чорних — світло-фіолетові, до зелених — смарагдові, зелені. Коли очі посаджені глибоко, повіки спочатку покривають білими тінями, а вже потім — бажаного кольору.

Якщо очі маленькі, беруть тіні одного кольору, але двох тонів. Світліші наносять на повіки, темніші — між повіками і бровами. Тіні наносять щіточкою чи пальцем, при цьому слід натягнути шкіру. Для збільшення очей край верхньої повіки можна підкреслити вузькою лінією.

Світлі вії можна час від часу фарбувати в перукарні довгодіючими фарбами. В домашніх умовах вії можна виділити, потовщити чи подовжити, пофарбувавши їх тушшю. Туш наносять знизу вверх спеціальною щіточкою. Коли перший шар висохне, вії можна попудрити і пофарбувати ще раз.

Не можна фарбувати вії відразу дуже товстим шаром, накладена так туш дуже швидко обсипається, потрапляє на слизову обо­лонку ока, спричинює почервоніння, сльозотечу. Туш краще видаляти ватним тампоном, змоченим водою та рослинною олією.

Блондинкам пасує світло-коричнева туш, шатенкам — темно-коричнева, брюнеткам — чорна. Ввечері можна використовувати синю і зелену туш.

Завершують грим фарбуванням губ. Помаду для губ випускають різних кольорів, відтінків і жирності (жирна, напівжирна, суха), перламутрову та ін.

Контурний олівець для губ повинен бути твердим і гострим, за кольором відповідати помаді (рис. 28).

Перед фарбуванням губи слід сильно припудрити жирною пудрою, після чого обвести контурним олівцем. Нафарбовані губи можна знову попудрити і видалити надлишок помади, затиснувши між губами шматочок лігніну чи паперу. При такому способі пом’якшується шкідлива дія помади і вона довше тримається.

Помадою можна змінювати форму і величину губ. Якщо темною помадою вкрити не весь контур губ, великий рот буде виглядати меншим. Дуже маленький рот зримо збільшується, якщо помаду нанести на весь контур губ.

Ввечері при електричному освітленні можна гримува­тись інтенсивніше, накладати яскравіші тіні, які вдень мають неприродний вигляд, приклеїти штучні вії.

Слід враховувати, що неонове освітлення посилює всі сині тони; морквяний, рожевий, рудий мають не чистий вигляд, тому в таких випадках краще використовувати світліші кольори — світло-коричневий, слонової кістки та ін.

Tags:

Leave a Reply