You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Догляд за волоссям

Волосся прикрашає жінку, тому увага, яку приділяють йому, зрозуміла. Воно потребує постійного догляду. Його слід розчісувати на ніч і вранці. Старанне розчісування волосся масажує шкіру, посилює кровообіг, поліпшує живлення волосяних луковиць.

Волосся повинно бути завжди блискучим і живим. Ніяка зачіска з сухого і бляклого, перетравленого волосся не матиме гарного вигляду.

Миття. Основою основ догляду за волоссям є їх миття. Під час миття ми звільняємо волосся і шкіру від забруднення і жирових залишків, одночасно масажую­чи її.

Здорове волосся потрібно мити раз на тиждень теплою водою з милом. Необхідно користуватися м’якою водою. Жорстка для миття голови непридатна. У ній погано розчиняється мило і, крім того, солі, що містяться в ній, осідають на волоссі, роблячи його ламким, спричинюють подразнення шкіри голови.

Якщо немає м’якої води, то жорстку воду треба прокип’ятити і залишити до ранку, щоб солі осіли на дно посуду, а потім обережно злити її і мити голову. Для пом’якшення води можна додати 1 чайну ложку питної соди, бури чи 0,5 чайної ложки нашатирного спирту на 1 л води. Найбільш придатне для миття голови таке мило: «Червоний мак», «Дитяче», «Ланолінове».

Найкраще мити будь-яке волосся шампунями. Вони добре вимивають волосся і надають йому блиску. Для нормального і сухого волосся рекомендуються шампуні з рослинними оліями: лецитином, -яєчний шампунь, масля­ний. Для жирного волосся краще використовувати зви­чайне рідке мило.

Намилювати голову бажано один раз, відразу взявши призначену кількість шампуню. Коли голова дуже брудна, можна намилити її повторно. Триразове намилювання і ретельне споліскування знежирює волосся, воно втрачає блиск і розсипається.

Вимите волосся споліскують кілька разів чистою водою. Треба остерігатись при цьому розчинення оболонки волосся сильно підлуженою водою чи лужним милом. Це може призвести до склеювання волосся.

Для надання волоссю блиску у воду, призначену для споліскування, слід додати трохи оцту (1 столова ложка на 1 л води) чи соку лимона. Після миття шампунем не обов’язково споліскувати волосся оцтом.

Якщо волосся світле, його можна сполоснути відваром ромашки. З цією метою беруть одну склянку ромашки, висипають її в посуд і заливають трьома склянками киплячої води. Посуд накривають години на півтори кришкою і теплою хусткою. Потім рідину зливають і використовують для миття голови.  Після миття  волосся ретельно вусушують рушником чи феном.

Добре мити волосся кислим молоком. За півгодини до миття його намазують кислим молоком, а потім ретельно миють теплою водою.

Не можна користуватись господарським милом, содою чи, як це ще буває, порошком для прання білизни. Всі ці засоби шкідливі для волосся.

Коли порушений жировий обмін і волосся стає сальним буквально через два дні, голову миють двічі, а то й тричі на тиждень. Але частіше миття активізує роботу сальних залоз, і волосся знову стає жирним. У цьому випадку рекомендується «сухе миття».

Потрібно взяти борошно грубого помолу, посипати ним голову і ватним тампоном протерти корені волосся, розділяючи його на пасма. Волосся ретельно розчесати гребінцем, потім щіткою. Звільняючись разом з борошном від жиру, воно набуває пишності й природного блиску.

Після хімічної завивки не можна мити волосся милом — навіть найкраще мило залишить на ньому сірий наліт.

Щоденно волосся розчісують. Гребінь повинен бути індивідуальним, без гострих зубців. Коротке волосся розчісують від кореня, довге — з кінців.

Часте і надмірне користування щітками для приглад­жування волосся не рекомендується.

При сухому волоссі можна вживати вітамін А у вигляді олійного концентрату, по 10-12 крапель на шматочок чорного хліба. Приймати вітамін А слід три рази на день перед їжею протягом 1-1,5 міс.

Після просушування волосся доцільно промасажувати голову. Масаж рекомендується виконувати протягом 2 -З хв не лише безпосередньо після миття, а й вранці.

Це стимулює ріст волосся і діяльність потових та сальних залоз.

Нахиляємо голову вперед, з’єднуємо великі пальці на потилиці, охоплюючи її таким чином з обох боків. Інші пальці притискаємо до голови і робимо колові рухи. Виконавши 10 – 15 рухів на одному місці, переміщуємо великі пальці трохи вище. Масаж продовжуємо, аж поки пальці не зійдуться на межі між волосистою частиною голови і лобом.

Багато неприємностей завдає жінкам лупа І випадання волосся. Одні вважають, що причина цього — хімічна завивка чи фарбування, інші схильні вважати причиною шампунь і лондатон. Волосся живе близько 6-10 років, і якщо його не стригти, воно виростає до 60 – 80 см, після чого випадає.

Щоденно випадає 40 – 50 волосин, на зміну яким виростають нові. Це вважається звичайним явищем і не повинно викликати занепокоєння.

Більш інтенсивне випадання волосся, як правило, є наслідком внутрішніх змін в організмі. У цих випадках необхідно звернутись до лікаря-дерматолога, а не слухати поради сусідок, випадкових знайомих, які пропонують масу рецептів аж до втирання часнику й цибулі.

Волосся постійно піддається зовнішньому впливу — як природному, так і хімічному. Тому рекомендуємо лікувати волосся емульсією лондестрал. Особливо важливо засто­совувати емульсію після фарбування волосся і хімічної завивки.

Дві столових ложки емульсії потрібно рівномірно втерти у чисте вологе волосся, кілька хвилин масажуючи шкіру, потім зав’язати голову поліетиленовою хустинкою чи одягнути гумову шапочку. Потримавши емульсію ЗО -40 хв, її змивають теплою водою.

Для темного волосся добрим лікувальним засобом є хна, лікувальні властивості притаманні й цілому ряду шампунів.

Фарбування волосся. Важко сказати, що впер­ше змусило жінку змінити свій природний колір волосся. Можливо, те саме, що й стародавніх римлянок, які стали освітлювати свої темні коси після того, як світловолосі жінки північних країн, привезені з далеких військових походів, легко завойовували серця чоловіків.

У супер­ництві з ними вони вирішили бути схожими на іноземок. Але ніяких фарбників, крім хни, не було. І тоді римлянки, змочивши волосся водою чи відварими з трав, годинами сиділи під палючим промінням сонця.

Але чи всі задумувались над тим, як правильно вибрати колір волосся?

Очі, шкіра, волосся повинні бути витримані у певній кольоровій гамі. Світле волосся, наприклад, потребує каштанового чи світло-каштанового кольору брів, біло-ро­жевого відтінку шкіри і губної помади пастельних тонів.

Якщо ви фарбуєте волосся у каштановий колір, то слід того ж відтінку надати і бровам. Іноді палкі брюнетки, перефарбовуючись у світлих блондинок і добіла витрав­люючи волосся, забувають про те, що брови також необхідно освітлити.

Правда, їх знебарвлюють дещо менше, ніж волосся, а потім кладуть фарбу. Яскраву губну помаду заміняють світлішою.

При виборі кольору волосся необхідно вирішити, що краще відтінити: очі чи шкіру. Жінкам із смаглявою шкірою чи нездоровим кольором обличчя не слід фарбувати волосся в дуже світлі відтінки. Темніші у цьому випадку зроблять обличчя яскравішим і приваб­ливішим.

А ось шатенкам з світлими очима, якщо вони молоді, краще не знебарвлювати волосся. Пофарбуйте його в каштановий чи чорний колір. Темне волосся і світлі очі — не часте й ефектне поєднання.

Жінкам в літах, які бажають приховати сивину, хочеться нагадати, що їх вік потребує пастельних тонів як одягу, так і кольору волосся. А між іншим нерідко посивілі брюнетки продовжують фарбувати волосся у свій природний колір.

У брюнеток після фарбування сивина проявляється буквально через кілька днів білосніжною смужкою навколо обличчя, різко контрастуючи з чорним волоссям. Крім того, чорне волосся, як і дуже світле, підкреслить зморшки на обличчі і блідий чи в’янучий колір шкіри. Тому й блондинкам краще фарбувати волосся на 1-2 тони темнішим від природного кольором.

Змінюючи колір волосся, слід пам’ятати про кольорову гаму вашого вбрання. Накриклад, брюнеткам, в костюмах яких переважають червоні кольори різних відтінків, не варто фарбувати волосся під колір червоного дерева, оскільки таке поєднання не буде приємним.

При виборі кольору необхідно враховувати природні властивості волосся. Тонкому, рідкому, негарного відтінку волоссю краще надати приємного кольору за допомогою фарбуючих шампунів чи хни, а не піддавати їх знебарвленню.

Пофарбувати волосся можна і вдома, не відвідуючи перукарню, оскільки не завжди є така можливість. При цьому слід надавати перевагу природним фарбам.

Великою популярністю для фарбування волосся кори­стується хна, яку звичайно змішують з листям індиго (басма). Користуючись лише одією хною, фарбують волосся у рудуватий колір. Додаючи басму і варіюючи тривалість фарбування, одержують темніші відтінки волосся.

Перед фарбуванням голову миють. Потім змішують хну з басмою в необхідних пропорціях, заливають гарячою водою настільки, щоб утворилась кашка, що повільно стікає з ложки. Цю кашку рівномірно накладають на все волосся. Потім волосисту частину голови покривають теплою хусткою і залишають так на весь час фарбування. Після цього волосся миють водою і висушують.

Хна, крім фарбування волосся в рудий чи червонува­то-рудий колір, спричинює ще й приплив крові до шкіри, бо вона є добрим стимулятором росту волосся, зміцнює його корені і навіть сприяє знищенню лупи. Але жінкам із світлим волоссям краще застосовувати інші засоби.

Спосіб фарбування волосся хною та її використання з лікувальною метою однакові. Різниця полягає лише в кількості й тривалості процедури. Для фарбування беруть повний пакет (25 г), з лікувальною метою —

третину пакета. Перш ніж висипати хну в емальовану чи фарфорову мисочку, її необхідно розтерти, щоб не було грудочок, потім залити гарячою водою (приблизно 70 °С) до одержання сметаноподібної маси.

Хочеться підкреслити, що слід вливати воду у порошок, а не навпаки. Кип’ятити хну чи заливати її крутим окропом не слід, оскільки при високій температурі вона втрачає як цілющі, так і фарбуючі властивості. Для того, щоб хна весь час залишалась гарячою, чашечку, в якій вона розведена, слід поставити у посуд з гарячою водою. Накладають її за допомогою щіточки на чисте, злегка вологе волосся.

Потім голову покривають поліетиленовою хустинкою чи пергаментним папером, а зверху надівають теплий ковпак чи зав’язують волосся рушником. Тримати хну на волоссі слід від 20 хв до 1 год залежно від того, який колір ви хочете одержати. Після цього волосся треба вимити теплою водою без мила.

Якщо змішати 1 частину хни і 2 частини басми, то при накладанні такої суміші на волосся на ЗО хв волосся пофарбується у світлий колір. Коли суміш на голові залишити на 1,5 год, волосся буде коричневим.

Якщо змішати 1 частину хни і 3 частини басми й залишити кашку на волоссі протягом 4 год, то волосся стане чорним.

Фарбування хною не завдає шкоди волоссю і навіть сприятливо діє при себореї.

Можна користуватись для фарбування соком зелених волоських горіхів. Волосся від нього набуває каштанового кольору. Проте сік зелених горіхів швидко втрачає свої фарбуючі властивості, тому застосовувати його потрібно у свіжому вигляді.

Можна пропустити шкаралупу зелених горіхів через м’ясорубку і потім одержану кашу залити чистим спиртом. Настойка придатна для використання тривалий час. Намазавши нею волосся, його вкривають пластикатом чи гумовою шапочкою, а потім теплою хусткою години на дві, після чого волосся миють.

Щоб одержати рудувато-золотистий колір волосся, беруть хну і ромашку в таких пропорціях: хна — 1 частина, ромашка — 2 та вода — 9 частин,

Суміш хни і ромашки заливають кип’ятком, пе­ремішують, посуд закривають і обгортають чимось теплим. Через 1,5 год рідину зливають, суміш віджимають і накладають на вологе волосся.

Tags:

Leave a Reply