You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Як розпізнавати гриби

До групи умовно їстівних відносяться сморжі, грузді, вовнянки, ва­луї, корбани та ін. В цих грибах, особливо в шкірочці їх шапок, с, отруйні речовини, але при варінні вони повністю пропадають.

Ці гриби треба кип’я­тити у підсоленій воді протягом 15 хвилин, потім злити відвар, зняти верхню шкірочку з шапок, промити в холодній воді і лише тоді піддавати кулінар­ній обробці.

До отруйних грибів відносяться бліді поганки, мухомори, несправжні опеньки, чорнильні гриби (гнойовики), два види дощовиків. Майже кожний їстівний гриб має свого отруйного двійника.

Отруйні речовини, що містя­ться в грибах цієї групи (аманітотоксини — у блідій поганці, мускарин — у мухоморах тощо), не переходять у відвар, не руйнуються навіть при три­валій тепловій обробці. Вживання цих грибів спричинює отруєння, які здебільшого, особливо у дітей, закінчуються смертю.

Бліда зелена поганка — найнебезпечніша. Шапка молодих грибів напів-куляста, пізніше — плоско-опукла, блідо- або оливково-зеленого кольору, шовковиста, іноді із залишками спільного покривала у вигляді білих пластівців. Пластинки білі, широкі, не прикріплені до ніжки.

Ніжка біла, з муаровим зеленуватим рисунком, внизу має бульбоподібне стовщення і плівчасте кільце. М’якоть біла, після зняття шкірочки з шапки стає зеле­нувато-жовтою. Бліду поганку іноді плутають із сироїжками, підберезника­ми, шампіньйонами.

Бліда жовта поганка. Шапка білувата або лимонно-жовта, вкрита жовтуватими лусочками. Пластинки й ніжка такі самі, як у блідої зеленої поганки.

Пантерний мухомор. Шапка коричнева найрізноманітніших відтін­ків, вкрита білими лусочками, по краях здається смугастою. Ніжка біля основи здута, мов бульба. На ніжці є також широке смугасте біле кільце. М’якоть водяниста, біла.

Порфіровий мухомор. Шапка коричнева, з пурпуровим відтінком, значно темніша в центрі, без лусочок. Ніжка топка, порожниста, сірувато-бузкового кольору, знизу має бульбовидне стовщення, яке закінчується «ко­мірцем», зверху—кільце з тонкої плівки, спочатку біле, а згодом жовтувате.

Червоний мухомор. Головна ознака, за якою його можна розпізна­ти,— червона або оранжево-червоиа шапка, вкрита білими або жовтуватими лусочками. Помітити й розпізнати цей гриб дуже легко.

Сірий мухомор. Шапка сіра, блідо-рожева або бура, вкрита бородав­ками таких же кольорів.

Несправжній сірий опеньок. Його шапка за формою нагадує дзві­ночок (особливо у молодих грибів). Вона гола, не м’ясиста. Ніжка тонка, порожниста, донизу темніша. М’якоть жовта, з неприємним землистим запахом.

Несправжній ядучо-червоний опеньок. Шляпка у нього гладенька, дещо темніша в центрі, м’ясиста. М’якоть має неприємний запах.

Фальшиві опеньки дуже схожі на їстівні, але забарвлені вони інтен­сивніше.

Сатанинський, або чортів гриб дуже схожий па підосичник. Низ шапки у нього червонуватий, шапка світло-коричнева або біло-сіра. Біла м’якоть на зломі змінює колір спочатку на червоний, а потім на синій.

У несправжньої лисички пластинки значно яскравіші, ніж увесь гриб, тим часом як їстівна лисичка вся забарвлена однаково.

У неїстівної сироїжки шапка яскраво-червона.

Жовчний гриб — отруйний двійник білого. Він дуже гіркий. Відріз­няється від білого рожевим або брудно-рожевим забарвленням нижньої поверхні шапки, рожевою м’якоттю на зломі.

Слід пам’ятати, що харчове отруєння може бути викликане навіть їстівними грибами, якщо вони зберігаються необробленими тривалий час або неправильно приготовлені.

Свіжі гриби швидко псуються. Зберігати їх можна не більше однієї доби. В їжу можна вживати лише молоді, нечервпві й ненерестиглі гриби обов’язково добре проварені або підсмажені.

Особливо швидко псуються гриби, зібрані в дощову, сиру погоду. Якщо не зможете одразу зайнятися грибами, залийте їх холодною підсоленою во­дою або розкладіть тонким шаром на папері, фанері і віднесіть в прохолодне місце.

Першими ознаками захворювання є гострий шлунково-кишковий розлад, нудота, різкий біль коло грудей тощо. Потім з’являються серцева недостатність, головний біль, запаморочення.

Щоб не допустити подальшого всмоктування отрути організмом, треба якомога швидше промити шлунок. Хворому дають пити солону воду (З— 4 склянки підряд), щоб викликати блювання. Цю процедуру повторюють кілька разів, після чого хворому рекомендується випити холодного міцного чаю або кави. До прибуття лікаря хворого не слід годувати.

Не всі частини гриба однаково поживні. В шапках менше грибної клітковини, як у ніжках, тому вони краще перетравлюються. Але з шапки старих грибів радимо зрізати губчастий шар.

Leave a Reply