Крохмалення білизни

Білизну крохмалять для того, щоб надати їй цупкості, щіль­ності і більш красивого зовнішнього вигляду. Така білизна менше мнеться і менше забруднюється. Натільну білизну крохмалити не рекомендується, бо при цьому знижується її повітропроникність.

При крохмаленні розрізняють три види обробки: м’яку, се­редню і тверду. Кількість крохмалю при цьому залежить від виду обробки.

Для м’якої обробки (блузки, плаття та інші речі з батисту, шифону, маркізету, зефіру, мусліну, тюлю, марлі) беруть від ¹/2 до 1 чайної ложки крохмалю на літр води, для середньої (скатерті, салфетки, чохли, постільна білизна, кітелі) — 1 чайну ложку або трохи більше. Для цих видів обробки найкраще засто­совувати картопляний або кукурудзяний крохмаль.

Забруднений крохмаль треба спочатку очистити. Для цього його розбовтують у холодній воді, дають відстоятись, потім верх­ній шар води зливають і знімають ложкою верхній шар забрудне­ного крохмалю або проціджують крізь сито.

Клейстер готують таким способом: крохмаль розводять у не­великій кількості холодної води. Здобуту масу виливають у кипля­чу воду і старанно розмішують, щоб не було згустків.

Клейстер повинен бути прозорим і клейким. Якщо клейстер каламутний і недосить клейкий, то його слід прокип’ятити протягом 5 хвилин. Клейстер з кукурудзяного крохмалю треба кип’ятити обов’язково.

У приготовлений клейстер додають холодної підсиненої води, збовтують і в цей розчин опускають речі і помішують, щоб вони рівномірно увібрали в себе крохмаль. Потім їх віджимають, роз­правляють і висушують. Тюлеві вироби бажано сушити на спе­ціальній рамці в натягненому стані.

Висушені речі злегка обприскують, дають їм полежати і пра­сують. Крохмальну білизну треба прасувати не сильно нагрітим утюгом.

Комірці, манжети, груди верхніх сорочок і т. ін. рекомендують крохмалити способом твердої обробки. Для цього беруть 50 гра­мів рисового, картопляного або кукурудзяного (краще кукурудзя­ного) крохмалю і розмішують його в 1 літрі холодної води.

Одер­жуємо крохмальне молоко. Потім 15 грамів бури розчиняють у склянці гарячої води, розчин охолоджують, вливають його посту­пово в крохмальне молоко і добре розмішують. Для кращого набухання крохмалю йому дають постояти 1 —2 години і знов розмішують.

Щоб комірці добре увібрали в себе крохмаль, їх старанно про­тирають руками, потім віджимають і загортають в білу чисту тка­нину.

Прасуючи комірці, їх розкладають на гладильній дошці або столі і протирають чистою, вогкою бавовняною чи льняною ганчіркою, видаляючи надлишки крохмалю.

Після цього їх роз­правляють так, щоб кінці були однакової довжини і петельки збігалися. Поки комірець ще вогкий, його прасують без сильного натиску на утюг, а потім натискання збільшують.

Коли комірця вже випрасовано, ребром утюга намічають лі­нію згину по лівій стороні і згинають його. Кінці ще раз пропра­совують з правої сторони. Комірця треба закруглити ребром утюга від середини до краєчків. Жовті плями на крохмальних комірцях знищують перекисом водню, розведеним (1 : 10) водою.

Верхні сорочки спочатку крохмалять способом м’якої або середньої обробки, потім манжети, груди і комірець — способом твердої обробки.