Утримання кіз

Приміщення для кіз повинно бути сухе, світле, без протягів. Температура повітря в козлятнику має бути взимку 6—7 градусів тепла, а якщо разом з козами знаходяться і молоді козенята, то 8—10 градусів. Літом, коли кіз заганяють у приміщення лише на ніч, у козлятнику повинно бути не душно.

Перед козлятником необхідно побудувати невеликий дворик з огорожею, щоб узимку в сприятливу погоду в ньому вдень можна було тримати кіз.

Вікна в козлятнику роблять з південної сторони, на висоті ке менш як 1,50—1,75 метра від підлоги, щоб кози не могли роз­бити шибок.

Підлога може бути дощана, глинобитна або земляна, піднята над рівнем землі приблизно на 20 сантиметрів. Для стікання гноїв­ки підлогу роблять з нахилом 2 сантиметри на кожний метр підлоги.

При наявності в господарстві кількох кіз рекомендують розго­родити приміщення на окремі стійла з дверцятами для утримання кіз без прив’язування.

В козлятнику роблять ясла для грубого корму і годівниці для концентратів, силосу та коренеплодів. Вздовж однієї або двох стін приміщення рекомендують, залежно від кількості кіз, влаштовувати над підлогою (на 40—50 санти­метрів) полиці завширшки 50—60 сантиметрів.

Кози люблять забиратись на ці полиці і спати; в цьому випадку вони менше просту­джуються  і  вовна у них менше забруднюється.

Приміщення для кіз повинно бути завжди чистим і сухим; його потрібно частіше провітрювати, а також частіше прибирати з нього гній і замінювати підстілку. Час від часу стіни в козлят­нику треба білити розчином вапна.

Проте слід пам’ятати, що в одному приміщенні не можна тримати кіз і цапа, бо запах, який властивий останньому, передається козам, а отже, і молоку. Разом з козами не можна тримати також курей, бо вони забруднюють корми і можуть заразити кіз паразитами (вошами).

Взимку в добру погоду (при морозі до 12 градусів без вітру) кіз обов’язково потрібно виганяти у дворик і тут же годувати; це зміцнює здоров’я і підвищує продуктивність.

В приміщенні кіз годують тільки в негоду і під час великих морозів. Утримання в чистоті запобігає захворюванню тварин. Забруднену вовну на стегнах і навколо хвоста необхідно регулярно стригти і обережно обрізувати відростаючі копита. Короткововняних кіз треба щодня чистити твердою щіткою.

Навесні, як тільки грунт просохне і трава достатньо відросте, слід починати пасти кіз. Кози добре використовують всі види пасовищ, за винятком вологих і болотяних; при випасанні на вологих пасовищах, заражених глистами, кози захворюють і нерідко ги­нуть.